Кому дзвонити, коли на вулиці на тебе нападають або ґвалтують? Чия це проблема: твоя чи міста, що на твоїй вулиці (чи вулицях, які тобі доводиться минати) нема освітлення або що ввечері, після роботи, доводиться йти пішки, бо транспорт вже не ходить?

Те, в яких умовах ми зараз живемо, вже для нас звично. Ми, дівчата та жінки, з одного боку, спокійно, а з іншого — зі звиклою тривогою за своє здоров’я та життя повертаємося додому через темні, неосвітлені вулиці, повз закинуті будівлі, повз компанії п’яних людей (від яких можна очікувати чого завгодно). А в разі якоїсь халепи звинувачують нас самих: не там ходили, не так були одягнені, пізно вештались.

Замість привчати дівчат і жінок боятися ходити по місту, мають вирішуватись проблеми вуличного насильства.Розслідування і запобігання нападів на вулиці  підвищує добробут і загальний рівень задоволеності життя у людей.

Цьогоріч ми вкотре долучились до міжнародної кампанії “16 днів проти гендернозумовленого насильства” та провели вечірній марш “Поверни собі ніч”, що відбувся 10 грудня на Підзамче та у центральній частині міста.

Цим заходом ми та інші учасни_ці актуалізували проблему небезпеки у місті для жінок та дівчат в темний час доби. До акції долучились Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем”, Освітній центр з прав людини та Центр “Жіночі перспективи”. Загалом у марші взяло участь близько 30 людей.

Марш розпочався на Підзамче, далі учасни_ці рухалися до пам’ятника Тарасу Шевченку, де виголосили тематичні промови. Локацію обирали виходячи з того, що Підзамче —  це історично індустріальний та один з найдавніших районів Львова. І хоч район активно розвивається, все одно існують прогалини, на кшталт погано освітлених вулиць, закинутих будівель тощо. І такі локації є потенційно небезпечними для жительок та жителів цього району, куди багато жінок та дівчат повертаються з роботи, навчання, проводять дозвілля. Незважаючи на це, увага влади та поліції більше прикута до центру Львова.

Жінки та чоловіки йшли з плакатами та банерами: “Поверни собі ніч”, “В добі немає часу для насилля”, “Я не хочу завжди боятися”, “Немає виправдань насильству”, “За ратифікацію конвенції МОП 190”, “Жіноча солідарність”, “Що б не вдягнула, куди б не пішла, ні — завжди ні, так — завжди так”, “Жінка і ніч пліч-о-пліч” та іншими. 

Своїми слоганами “Права людини у всі години!”, “За безпечне місто для жінок!”, “Жінки прокидайтесь, вночі розважайтесь!”, “Насильство в родині — не приклад дитині!”, “За руки триматись! Вночі не боятись!”, “Жінка і ніч пліч-о-пліч! учасниці та учасники привертали увагу пересічних людей впродовж усього маршруту. За маршем спостерігали з вікон житлових будинків та магазинів, що траплялися дорогою. Деякі спостерігач_ки знимкували та фільмували марш на смартфони. Марш минув дуже гучно через голосні слогани, а також масову участь правоохоронних структур, які супроводжували марш з усіх боків.

Безпеку маршу забезпечили правоохоронні органи, у складі різних структур. Ми хочемо відзначити їхню роботу, а також те, що комунікація з поліцією була більш злагодженою, ніж у попередні роки. Ми мали зустріч віч-на-віч напередодні акції і змогли обговорити всі деталі, дізнатися і посперечатися про карантинні норми. Нам запропонували обмежити участь людей в марші до 20 людей, посилаючись на карантинні норми, однак така вимога є порушенням права на мирне зібрання. Про це вже неодноразово писали правозахисні організації, наприклад ТУТ.

Окрім цього, за пропозицією правоохоронців, ми погодилися на перенесення маршруту ходи на проїжджу частину; через це довелося перенести початок руху на 30 хвилин. Це допомогло не створити в місті транспортного колапсу, а ті люди, яким довелося все ж зупинити своє авто, щоб пропустити колону, зацікавлено спостерігали за дійством, опускали вікна, щоб почути наші гасла, також ставши аудиторією, якій вони були адресовані. Таке перенесення також сприяло кращому розташуванню поліціянтів навколо учасни_ць маршу (бо пішохідні зони надто вузькі для цього) й надалі – привертало увагу випадкових спостерігач_ок через масштабність дійства.

Марш пройшов спокійно завдяки тому, що цьогоріч не було жодних опонентів безпеки жінок (на відміну від попереднього року), а також присутності великої кількості правоохоронних сил. Маємо надію, що Львів ставатиме щоразу безпечнішим містом для жінок і їх супровід не скидатиметься на спецоперацію. Ми були раді захисту, але це для нас символізує неприємну та дивну ситуацію про право на безпеку. І якщо тут поліція виконала свою функцію, то приставити по охоронцю до кожної жінки, яка ходить по місту — не є бажаним вирішенням проблеми з насильсвтом на вулицях. Тому така кількість правоохоронців – це яскравий симптом проблеми.


Нагадуємо, що марші “Поверни собі ніч” Феміністична майстерня організовувала у 2015 та 2019 роках. Минулорічний марш відбувся на Сихові, де на учасниць напали активісти “Традиції і порядку”, організувавши контракцію.

Авторка: Марта Божик
Фото: Роксолана Поцюрко, Тетяна Джафарова

Підтримати нас на Patreon!      Залишити відгук! 


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.