5 листопада голова Феммайстерні Оля побувала на Українському Жіночому Конгресі. Це був восьмий Український Жіночий Конгрес, який відбувся під гаслом «Жіночий потенціал: нові ролі, нова якість».
Оля поділилась з нами своїми рефлексіями:
«Вийшла з події я в геть змішаних почуттях. Коротка передісторія: на Конгрес потрапляють за запрошеннями, а програму і спікерів дають день в день, тож я була там вперше і взагалі не знала, чого чекати.
Про позитивне:
Дуже класний був формат дискусій, що на сцені одночасно зустрічалися представники громадського сектору, військові, політики_ні, люди з бізнес-сфери тощо, та і зал активно реагував, голосуючи за думки оплесками. Іноді звучали дуже гострі та відверті коментарі про актуальні проблеми, які не прийнято говорити зі сцени, ще й сидячи поруч з високопосадов_ицями.
А ще такі події — можливість зустрітися з іншими фем-активістками з усієї країни. Ви би знали, як я була рада несподівано зустрічати добрих знайомих і ділитися новинами в перервах.
Зони росту:
З іншого боку, це була 10-годинна концентрація проблем жінок та війни різних масштабів і наближень, для яких нема простого рішення, є лише довгий і комплексно-розгалужений шлях. А окрім влучних виступів були ще й такі водянисто-завчені-з-листочка, що хотілося розвидіти їх і забути.
В розмовах за кавою фоном чуєш про втому і вигорання колег, і тобі це капець як відгукується. Останнє з негативного: мене вразило, чому зал так активно аплодував і дякував чоловіку, який просто повторив базові проблеми жінок, про які жінки говорять роками. Хоча ясно чому, бо він чоловік.
Однозначного висновка не буде. Чи вважаю я це корисним заходом? Так. Чи поїхала би знову? Теж так, але не раніше, ніж через рік, бо треба ще від цього відійти 🙂
