Цифрова грамотність для старших жінок – це важливо!
Світ технологій розвивається стрімко, і не всі встигають за цими змінами. Особливо складно пенсіонерам: як оплатити комуналку онлайн, записатися до лікаря чи просто зателефонувати рідним по відеозвʼязку?
Для багатьох ці таски є надважкими чи майже нереальними!
Ми провели дослідження та дві фокус-групи, де детально вивчили проблему цифрової (не) доступності. Результатами ділимося з вами!
Повсякденне життя пенсіонерок
Респонденток запитали, чим вони займаються, яким є життя на пенсії і як вони проводять своє дозвілля. У цей період більшість респонденток уже не працює, і в прямому сенсі перебуває на пенсії. Проте це не означає, що у них є дуже багато вільного часу. З основних занять — прогулянки, проведення часу з онуками (у кого вони є), перегляд новин, телебачення, походи до лікарів.
«Я помітила, що життя уповільнюється. Те, що раніше могла зробити швидко, то зараз на це просто йде більше часу»
Деякі пенсіонерки ходять на різні секції чи курси від громадських організацій. Також відвідують музеї, екскурсії. Пенсіонеркам бракує спілкування і соціалізації, тому відвідування курсів чи різних подій цьому сприяє. Це також є однією з мотиваційних складових, чому пенсіонеркам хочеться ходити на курси.
«А дуже хочеться більш так соціальної адаптації. Дуже хочеться. Не вистачає того спілкування, такого в побуті»
Цифрова грамотність
Пенсіонерки асоціюють цифрову грамотність здебільшого з вмінням користуватися телефоном, різними додатками чи пристроями. Це щось, що було незрозумілим, але завдяки курсам вони почуваються, що набагато більше просунулися у цій сфері. Респондентки зазначають, що цифрові навички є необхідними у нашому сьогоденні через стрімкий процес цифровізації, без них складно.
«Відчуваєш себе сучасною, а не якоюсь пенсіонеркою заскорузлою»
Основними причинами труднощів є брак знань у цій ділянці. Раніше жінки не могли отримати такі знання, бо замолоду ще просто не існувало більшості пристроїв, що існує зараз: телефонів, ноутбуків планшетів, і вони не мали змоги навчитися користуватися різними програмами і пристроями автоматично, як це зараз роблять діти і підлітки.
«Коли я була молода, то таких високих технологій (не було), і вперше, коли я зіткнулася з такими, то я була в шоці. І не могла користуватись. Я по інтуїції, приставала до молоді, мені все розказували, показували»
Проблеми та труднощі
Іншою не менш важливою причиною є нестача фінансів: оскільки пенсії в Україні малі, більшість не може собі купувати і міняти новий телефон регулярно, чи дозволити собі ноутбук. На запитання як борються із труднощами повʼязаними із технологіями, які виникали колись чи з тими що досі виникають, респондентки відповідають, що пробують самостійно знайти інформацію про потрібну річ, також пробують освоїти програму, наприклад, але тільки тоді коли розуміють, що це не зламає телефон. Також просять у когось допомоги, якщо є поруч, чи ідуть у сервісні центри просити допомоги там.
Пенсіонерки бажають вчитися і розвиватися, попри свій вік, адже хочуть бути самостійними і не відставати від дітей, онуків, іти в ногу з часом наскільки це можливо. Знання — це самостійність, а цифрова грамотність — це самостійність і сучасність разом.
Увесь текст дослідження — за посиланням.
Цей допис став можливим завдяки підтримці Українського Жіночого Фонду. Відповідальність за зміст інформації несе громадська організація «Феміністична майстерня». Інформація, що представлена, не завжди відображає погляди УЖФ.
