В червні-липні 2019 р. ми провели два міських табори для дівчат Girls Rule. Протягом кожної зміни ми обговорювали, що означає бути дівчиною для самих дівчат, ознайомлювали учасниць з поняттями «гендер», «фемінізм»,  «дискримінація».

Загалом у таборах взяло участь 27 дівчат віком 13–16 років. До програми могли долучитись всі охочі, заповнивши анкету, яку ми розмістили і рекламували в Instagram.

Програма обох таборів складалась зі жвавих дискусій, ігор, малювання, в фокусі уваги яких був особистий досвід та проблеми дівчат.

Програма розпочалась зі знайомства та обговорень понять гендеру та гендерних стереотипів. Дівчата поділились прикладами, що для них означає бути дівчиною.  Наприклад, учасниці відзначали, що бути дівчиною означає бути красивою і стикатися з упередженнями щодо зовнішності, народжувати дітей і мати рівні права з чоловіками. Показово, що на це питання було простіше відповідати старшим дівчатам, а також дівчатам, які вже стикнулись з обмеженнями своєї гендерної ролі.

Хвилюючою темою для учасниць стали стандарти краси. З одного боку, дівчата відмічали красу та можливість б’юті-практик як перевагу в тому, щоби бути жінкою. З іншого боку, вже встигли усвідомити тиск стандартів краси та підвищених вимог суспільства до зовнішності дівчат у порівнянні з хлопцями. Щоб виявити, яким чином суспільство створює цей тиск, дівчата аналізували «жіночі журнали». Учасниці відзначили парадоксальність того, що деякі більш «сучасні» видання на одних сторінках могли писати про любов до себе і свого тіла, а на інших – радити дієти та комплекси вправ для схуднення.

Далі ми розбирали, що таке гендерна роль та як суспільство конструює інші ролі, на прикладі театральних персонажок та персонажів. Яскравим прикладом гендерної нерівності стала сфера репродуктивної роботи, тобто неоплачуваної хатньої праці. Ми разом намагались порахувати, скільки часу займає догляд за дітьми (який в нашому оточенні переважно здійснюють жінки), і це було дуже складно зробити, оскільки це майже безперервна робота. Також аналізували, як розподілена хатня робота в наших сім’ях, шукаючи відмінності між щоденними регулярними хатніми справами та ситуативною допомогою по господарству. Як виявилось, в більшості сімей тати досить сильно залучені до домашніх справ, але при тому деякі дівчата живуть в «неповних сім’ях», де батька нема взагалі або він часто їздить на заробітки.

Згодом ми з’ясовували, яка роль стереотипів у формуванні гендерних ролей, і чи стереотипи – це добре чи погано.

У другий день табору ми грали в пантоміми, показуючи конфліктні та стереотипні сцени та явища: розподіл сімейних ролей на дозвіллі, агресія зі сторони однокласників, домагання в стосунках з хлопцями. Завдяки ігровому формату вдалось порушити гострі питання з легкістю та сміхом. Обговорюючи вправи, ми зачепили хвилюючі для дівчат питання. Наприклад, ми з’ясували, що 14–16 річні дівчата вже стикаються з харасментом на вулиці, а в ситуаціях домагань однокласників вони геть позбавлені учительської підтримки.

Аби приміряти на себе ролі дискримінованих та привілейованих осіб, ми пограли в «Ходу привілеїв», де кожна отримала якусь роль (наприклад, молода ромка або людина на інвалідному візку) і мала визначити, які є можливості для своєї персонаж_ки. Під час гри можна було помітити, як неприємно бути в ролі людини, яка не має ані вищої освіти, ані може виявляти свої почуття до коханої людини публічно. Гра покликана розвіяти поширений нині стереотип «ти зможеш все – варто тільки постаратися».

Пізніше ми розбирали поняття дискримінації і толерантності. Учасниць табору не треба було переконувати в тому, що ці речі потрібні в нашому суспільстві – вони вже усвідомлювали це як норму справедливого суспільства. А завдяки вправам у попередні дні ми пов’язали цю теорію з власним досвідом дискримінації дівчат та тим, як вони самі можуть дискримінувати інших.

Останні два дні таборів були присвячені школі. Спочатку учасниці складали список речей, які не подобаються в школі. Зокрема, дівчата називали грубі порушення приватності та базових потреб і описували ситуації, коли в роздягальню чи туалет може заходити персонал школи, або коли людину не випускають в туалет або поїсти. Специфічними, але повсюдно поширеними дівочими проблемами в школах стала відсутність засобів гігієни під час менструації та слатшеймінг (осуд та приниження через зовнішній вигляд, який виглядає сексуалізованим) з боку вчительства та учнівства.

Після аналізу негативних аспектів шкільного середовища дівчата намалювали свої ідеальні навчальні заклади – інклюзивні до дівчат та інших дискримінованих груп учнівства. У цих школах зображені простори для відпочинку, пандуси і душові кабіни. Вчител_ьки та учні та учениці підтримують од_на од_ну, не порівнюють уч_ениць між собою та спільно вирішують конфлікти.

І на цьому ми не зупиняємось, а тільки починаємо ширше працювати з дівчатами підліткового віку!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.