3 жовтня 2016

За прикладом ісландок, перших жінок, що закликали до національного протесту, польські жінки йдуть на одноденний страйк. Протест проти законопроекту, що має ввести кримінальну відповідальність за аборт (в т.ч. в результаті зґвалтування чи викидень). Спочатку влада заборонила протест, намагаючись висвітлити його як “жіночу прогулянку”. Але того ж тижня парламент відхилив закон. Цей день став відомим як “Чорний понеділок”. Польський протест отримав значний резонанс у світі.

19 жовтня 2016

Впродовж одного тижня в Аргентині сталось 7 вбивств жінок, а на вихідних було подавлено жіночий марш Національного зібрання жінок в Аргентині.  Як відповідь на ці події в соціальних мережах почали закликати до мобілізації жіночі та феміністичні органзацій. Багато з них, включаючи колектив “Ni Una Menos”, приєдналися до планування одногодинного страйку і масової самоорганізації.  Цей марш був відтворений в більшості країн Латинської Америки і Карибського басейну.

24 жовтня 2016

Другий польський страйк проти насильства і державного невігластва у жіночих питаннях.

Жінки Польщі, спостерігаючи за такою великою кількістю феміністичних рухів, прагнуть об’єднання з організаціями по всьому світу для спільних дій у майбутньому. Вони зв’язалися з жінками що підтримали Чорний понеділок: з Північної Кореї, Росії та – пізніше – Аргентини. В результаті була створена фейсбук група, куди також додали Ірландію, Ізраїль та Італію. Вирішили що група буде двомовною,  іспансько-англійською.

Наприкінці жовтня 2016  група вже підготувала гасло “Солідарність наша зброя” і назвала себе Міжнародний Жіночий страйк, закликаючи до протесту. Заклик був перекладений кількома мовами (в т.ч. і українською).

31 жовтня 2016

Польські жінки написали одній з представниць руху Ni Una Menos з Аргентини, запрошуючи до співпраці, переконані що «без глобальної солідарності ми не отримаємо того, за що боремося. Найкраще, що ми можемо зробити, це вийти в знак солідарності з іншими жінками, адже ми всі переживаємо одне і те ж: сильну шовіністичну консолідацію в момент світової кризи. Кожна країна має свої причини, оскільки мачизм має багато різних аспектів».

Вирішено, що 25 листопада, у Міжнародний день проти гендерного насильства, відбудеться перша спільна акція, а 8 березня вибрано днем для Міжнародного жіночого страйку. Тимчасом приєднуються інші країни і сформовано міжнародну команду. З подіями у США і маршем жінок у Вашингтоні увага всього світу знову зростає до проблем жінок. Міжнародний жіночий страйк контактує з американськими організатор(к)ами, 21 січня в деяких країнах проходять марші підтримки.

8 лютого 2017

Число країн, що беруть участь в Міжнародному жіночому страйку, зростає до 35: Аргентина, Австралія, Бельгія, Болівія, Бразилія, Чилі, Коста-Ріка, Чеська Республіка, Еквадор, Німеччина, Великобританія, Франція, Гватемала, Гондурас, Ісландія, Північна Ірландія, Ірландія, Ізраїль, Італія, Мексика, Нікарагуа, Перу, Польща, Португалія, Домініканська республіка, Росія, Сальвадор, Шотландія, Південна Корея, Іспанія, Швеція, Того, Туреччина, Уругвай і Сполучені Штати Америки.

6 березня 2017

Кількість країн, що приєдналися до Міжнародного жіночого страйку становить 46, включно з Україною.