Firelight Foundation* нещодавно видала звіт , в якому описує важливість роботи організацій, які базуються на громаді (community based organizations – CBO). Підтримуючи цю інтенцію та будучи саме такою організацією, поділимось своїми думками.

Феміністична майстерня виникла, як і багато інших, як волонтерська ініціатива однодумиць, які готові були вкладати свої сили в боротьбу за справедливіший світ. Засадничим принципом для нас завжди був феміністський лозунг “Нічого для нас без нас”. На практиці це означає дві речі: ми прагнемо впливати на рішення, які стосуються нас і приймаються на всіх рівнях суспільних структур (від шкільного класу до парламенту), а також всі проєкти, які ми робимо, спираються на наш власний досвід. 

В оригіналі описуваня Firelight Foundation організації називаються community based. Цікаво, що українською це перекладають як “громадські організації”. Попри це ми вважаємо за потрібне актуалізувати первинне значення цих угрупувань. Коли і як так сталось, що те, що задумувалось як суто побудоване на громаді, втратило ґрунтовні сенси?

Невидима рука розподілу ресурсів у громадянському суспільстві підтримує ті проєкти, які створюють більш спроможні, ефективні та успішні акторки. А менш успішні прагнуть до розвитку, самовдосконалення та створення процедур і критеріїв. Так виникає багато громадських організацій, які відірвані від досвіду своїх цільових аудиторій. Завдяки промо-матеріалам та з допомогою дипломованих аналітиків, вони розповідають громаді, що для неї буде краще в той час, як громада не питає порад.  

Ми повсякчас спостерігаємо брак залучення аудиторії до прийняття рішень. Популярні підходи, які пропонують розглядати цільову аудиторію як перелік людей, які не мають ніякої агентності, а взаємодія громадських організацій з ними закріплює цей розрив: є організація, яка надає послуги чи організовує громаду, і цільова група, волевиявлення якої обмежене доступними процедурами. Для них назва “громадська” залишається юридичною формальністю.

Паритетний процес роботи з громадою складніший: громада — це не фіксоване коло людей, які можуть обрати спільну ціль і йти до неї, як шкільний клас чи дослідницька група. В громаді постійно з’являються нові учасники \ ці, а старі зникають, спонтанні виклики стають більш актуальними, ніж стратегічні. Підтримання зв’язків всередині спільноти, ревізія завдань та процес знаходження спільної мови часто стає самоціллю, а не інструментом задля досягнення мети. 

Декілька характерних для CBO рис, згідно з дослідженням Firelight Foundation*:

• Вони здатні перетинатися, взаємодіяти, підтримувати та впливати на макро-, меццо- та мікрорівні суспільства —від домівки спільноти до національного рівня. 
• Вони існують довгостроково, працюючи над різними вимірами комплексних питань — від негайного надання послуг до довгострокових системних змін через адвокацію та поступову зміну соціальних норм.
• Вони володіють знаннями та глибоко цінують процеси участі, а також діалог та відповідальність між член_ками своєї громади. Результатом є підходи та проєкти, які належать громаді і, швидше за все, існуватимуть у довгостроковій перспективі 

Ці характеристики, які можуть звучати дуже просто, за нашим досвідом, часто виявлялися складними в реалізації за умов співпраці з донорами. Останні спонукають робити проєкти, в які неможливо залучити спільноту, окрім як на рівні пасивних отримувачок послуг. А коли сам донор вимагає взаємодію з цільовою аудиторією, то скоріше за все у форматі пост-колоніального вивчення піддослідних. 

Fireland закликає благодійників дослухатися до цілей, встановлених спільнотами: “Коли донори вважають, що вони знають краще, вони відтворюють міф про білий савіоризм, що насправді лиш сповільнює розвиток і зміни”. На перший погляд, це може видатись неактуальним для українського контексту, бо поняття білого савіоризму (від. “savior” – рятівник) описує бажання та намагання білих американців чи європейців спасати небіле населення країн третього світу методами, які тільки закріплюють існуючу нерівність. Втім цей порядок можна розуміти ширше: як стосунки між донорами Глобальної Півночі та отримувач(к)ами коштів Глобального Півдня. 

Протиставити такому зверхньому та домінантному підходу можна дії, які залучають спільноти. “Системні зміни за участі спільноти (Community-driven systems change) — це підхід до розвитку та соціальної трансформації, який підкреслює досвід, лідерство та належність людям, які проживають та визначають проблеми на рівні спільнот, та їхня робота з подолання коренів цих проблем та створення тривалих системних змін”. На думку Fireland, такий підхід здатен забезпечити тривалі та глибокі суспільні зміни. А фінансування таких змін є способом втілювати справедливість та солідарність. 

Ось декілька прикладів, чим є системні зміни за участі спільноти:

• Співпраця із зацікавленими сторонами громади та уряду, щоб розкрити ключові питання, обмінятися знаннями корінних народів, намітити системи та зацікавлені сторони, зрозуміти корінні причини, визначити пріоритетність питань та розробити спільний план дій, у якому CBO є одним із багатьох суб’єктів. 
• Інвестування часу та ресурсів у заходи та обміни, які формують згуртованість громади, спільний аналіз та навчання, а також спільні дії. 
• Визнання того, що для створення справжніх тривалих зрушень у системах потрібен час та інвестиції, що ця зміна може бути не відразу помітною.
• Визнання того, що кількість бенефіціарів у певному році не є показником системних змін. 

А ось кілька прикладів, чим системні зміни за участі спільноти НЕ є: 

• Починати з умовою тиражування/ масштабування програми або розгортання заздалегідь упакованої моделі чи інструменту.
• Оцінювати дії відповідно до заздалегідь визначеного набору результатів. 
• Тільки надавати послуги. 

Повернення роботи громадських організацій до своїх аудиторій — засаднича річ для створення глибинних і тривалих змін. На нашому прикладі такою зміною є вкорінення та нормалізація фем-активізму в суспільне життя країни. Фемінізм стає все популярнішим в Україні завдяки старанням багатьох відданих медіа, впливу міжнародної політики, дослідниць та інфлюєнсерок, благодійних ініціатив і фондів. Роль нашої організації в цьому процесі – це створення умов для перших кроків фем-активісток та їхніх  колективних дій. Для цього ми працюємо зі спільнотою та ділимось нашим досвідом. Детальніше прочитати, як саме ми працюємо, можна в нашій Теорії змін

Детальніше про дослідження та поради в роботі зі спільнотою від Firelight Foundation читайте тут 

*Firelight Foundation допомагає дітям та молоді у східній та південній Африці

Текст: Йош