2018 рік у питаннях впровадження гендерної рівності, утвердження прав жінок та усунення відносно них дискримінації однозначним назвати не можна. У світі, як і в Україні, сталася низка подій, які то покращували становище жінки, то навпаки.

У цьому матеріалі — короткий, хоч і не вичерпний, огляд найбільш яскравих подій у ключових сферах життя України та інших держав.

Оплата праці

Показовим успіхом у цьому питанні відрізнилася Ісландія. Країна, яка вже 9 років поспіль (згідно з даними Всесвітнього економічного форуму) утримує лідируючі позиції у рейтингах гендерної рівності, у 2018 році ввела рівну оплату праці для чоловіків і жінок. Відповідно до нового закону, компанії, в яких працюють більше 25 людей, зобов’язані отримати від держави сертифікат, який і буде підтверджувати рівну заробітну платню. В іншому разі — штраф. Таке рішення не є дивним з огляду на завдання, яке поставило керівництво країни, — повністю ліквідувати розрив в оплаті праці до 2022 року.

У той же час в Україні, на кожні 100 доларів доходу чоловіків жінки заробляють лише 63,1 долар. Та й працевлаштованих україн_ок і тих, які шукають роботу, теж менше — 83 проти 100 чоловіків.

Аби змінити ситуацію, 11 квітня 2018 року Кабінет Міністрів затвердив Державну соціальну програму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року. У ній мова йде, зокрема, і про необхідність зменшення розриву в оплаті праці. Робити це планують через внесення змін до нормативно-правових актів, проведення досліджень, тренінгів тощо.

На скільки саме має зменшитися розрив — невідомо. Чи спрацює ця програма — теж. Тут варто зазначити, що орієнтовний обсяг її фінансування з державного бюджету на 2018–2021 роки становить 255 тис. гривень на кожен рік. А суми з міських бюджетів ледь сягають 2 тисяч на рік.

Політика

У США неодноразово лунала фраза, що 2018 — це рік жінок. Минулого року в Америці 239 жінок боролися за місця в Палаті представників, а 23 — у Сенаті. Зрештою, до Палати представників пройшли 90 політик_инь, що стало рекордною кількістю. Попередній рекорд становив 84. Всього в Палаті 435 місць. Крім того, вперше в Палату представників пройшли мусульманки.

Серед 46 штатів, які проводять вибори до законодавчих органів у листопаді, загальне число кандидаток сягнуло понад 3 тисячі.

А опитування, опубліковане у серпні дослідницькою групою Pew, показало: більшість американ_ок говорять, що те, що все більше жінок балотується на посади в державній чи місцевій владі, це добре.

У нашій державі, згідно з опитуванням 2018 року, 52 % україн_ок вважають, що жінки і чоловіки мають бути однаково залученими до політичного життя. Стать кандидата, як фактор електоральної поведінки, має значення лише для 2–3 % опитаних.

Втім, за останні два роки кількість жінок, представлених у владі, наприклад, об’єднаних територіальних громад (ОТГ), зменшилась із майже 20 % до 14 %, а у середньосвітовому рейтингу жіночого представництва в політиці Україна має одні з найнижчих показників. У Верховній Раді жінок лише 12 %. І це при тому, що норма про гендерну квоту в українському законодавстві з’явилася ще у 2015 році.

Ймовірно, картина зміниться, коли в Україні пройдуть президентські вибори, а за ними — парламентські й місцеві.

Увага до насильства (та трохи про поняття «гендер»)

Нобелівську премію миру вручили за боротьбу проти використання сексуального насильства як зброї. Її отримали Деніс Муквеге (лікар, який присвятив своє життя захисту жертв сексуального насильства в часи війни) та Надя Мурад (жертва сексуального рабства, іракська правозахисниця).

2018 року День боротьби з гендерно обумовленим насильством проходив під гаслом Hear Me Too («Почуй мене також»). У такий спосіб прагнули заохотити людей говорити жертвам насильства та не замовчувати його.

Між іншим, в нашій країні цю кампанію підтримали й відомі чоловіки. Зокрема, фронтмен гурту «Друга Ріка» Валерій Харчишин, лідер гурту «Антитіла» Тарас Тополя і співак Сергій Бабкін.

У вересні минулого року в Україні почав діяти наказ Міністерства внутрішніх справ, що дозволяє поліцейським одразу на місці, звідки поступив виклик, убезпечити жертву від кривдника. Заборонний припис кривднику виноситься у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи. Втім до сьогодні їх неможливо використовувати через те, що представни_ці поліції досі не прописали процедуру оцінки ризиків, яка була б підставою для таких приписів.

При цьому, в Україні і досі не ратифікували Стамбульську конвенцію (Конвенція Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству). Причина — неприйняття церквою, деякими політик_инями поняття «гендер» та маніпуляції довкола цього терміну (достатньо пригадати хоча б статтю секретаря РНБО Олександра Турчинова та блог його дружини, доцентки Ганни Турчинової).

Право на аборт

З одного боку, в Ірландії прийняли закон, що дозволяє робити аборт до 12 тижня вагітності і пізніше в разі тяжкої вродженої патології плода або якщо пологи поставлять під загрозу життя матері. З іншого боку, у Польщі, попри масові протести, і досі не пом’якшили законодавство у цій сфері; переривання вагітності за бажанням жінки неможливе навіть на ранніх стадіях.

З одного боку, у Норвегії Християнські демократи виступають за обмеження права на аборти. З іншого боку, опитування демонструють, що 68 % громадян_ок Норвегії не підтримують такі рішення.

В Україні періодично пропонують обмежити або ж повністю заборонити аборти. Минулого року в Верховні раді знову розглядали законопроекти, які обмежують право жінок на переривання небажаної вагітності. Втім, вони не знайшли значної підтримки в суспільстві і депутатському корпусі.

Фемінізм і мода

Компанія Victoria’s Secret у 2018 вирішила не включати моделей plus-size, а також трансгендер_ок в своє щорічне шоу. За словами маркетингового директора Еда Разера, бренд не співпрацює з такими моделями, бо вони зруйнують фантазії, які створюють «ангели».

На заяву відреагувала модель plus-size Тесс Холідей. Вона оголосила бойкот Victoria’s Secret та закликала прихильни_ць долучитись до її протесту.

У грудні минулого року група жінок у Лондоні влаштували акцію із закликом до модних брендів збільшити різноманітність в індустрії моди. А гендиректорка Victoria’s Secret пішла у відставку.

Крім того, у США вперше провели конкурс краси «Міс Америка» без дефіле у купальниках. Його замінили інтерактивною дискусією з суддями. В Україні без дефіле в бікіні не обійшлося, але у Дніпрі провели конкурс краси для пенсіонерок.

Також наша країна відзначилася скандалом довкола такого конкурсу. У вересні переможницю конкурсу «Міс Україна–2018» Вероніку Дідусенко позбавили корони та титула. Причина − дівчина приховала те, що вона розлучена та має дитину. А це суперечить правилам конкурсу. На прес-конференції Вероніка Дідусенко зазначила, що приховала свій статус навмисно, аби привернути увагу до дискримінаційних правил конкурсу.

Важливі перемоги саме для України

    1. Минулого року затверджені державні програми, покликані покращити положення жінок та протидіяти дискримінації. У вересні Україна затвердила національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2020, а також «Національний план дій з виконання рекомендацій, викладених у заключних зауваженнях Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок до восьмої періодичної доповіді України про виконання Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок на період до 2021 року».
    2. У вересні Верховна Рада прийняла закон про рівні права жінок та чоловіків під час проходження військової служби. Відтак, жінок приймають у добровільному порядку на контракт або строкову службу. Також вони можуть проходити службу в резерві та бути військовослужбов_ицями запасу. Крім того, тепер немає обмеження віку служби для жінок з 18 до 40 років, як це було раніше.
    3. У 2018 році в Україні з’явилася Урядова уповноважена з питань гендерної політики — Катерина Левченко. Її основні завдання: координація роботи в гендерному напрямі всіх міністерств і державних органів, контроль дотримання Урядом принципу гендерної рівності, допомога в розробці державних програм із питань гендерної рівності, співпраця з міжнародними організаціями та громадянським суспільством. Також — контроль за виконанням резолюції Ради безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека».
    4. #легалізуватифемінітиви у 2018 році україн_ки закликали через флешмоб у Фейсбуці. Він був направлений на те, аби Правописна комісія рекомендувала вживання фемінітивів на позначення жінок у професійному контексті у розмовній мові, публіцистичному, художньому, науковому і в офіційно-діловому стилях.
    5. Минулого року намітився також розвиток феміністичного книговидання в Україні. Зокрема, вийшли друком книжки про історичні жіночі постаті «Це зробила вона» й «Це теж зробила вона» від видавництва «Видавництво». Було видано книгу кандидатки соціологічних наук та гендерної експертки Тамари Марценюк «Чому не варто боятися фемінізму» та ін.
    6. Українські діти отримали змогу вчитися за букварем, в якому, на відміну від старих книжок, немає розподілу домашніх обов’язків винятково за статтю. Так, замість стереотипного «Мама мыла раму, а папа работал», тут є сторінка про те, як тато готує обід. Інші підручники також стають все більше чутливими до різних учениць та учнів завдяки антидискримінаційній експертизі, яка триває вже третій рік. Враховуючи значний спротив Ради церков, можна вважати перемогою продовження експертизи.
Авторка: Ганна Беловольченко
Ілюстрації: Carly Lake


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.