Якщо основа хороших манер полягає в тому, щоб турбуватись в першу чергу про комфорт інших, слухати більше, ніж ти говориш, та згладжувати погані манери оточуючих, ці “хороші манери” насправді ставлять жінок в надзвичайно невигідне становище.
Через два дні після того, як я в’їхала в новий будинок, наш новий майстер прийшов справити вікна. Окресливши йому проблему, я ввічливо повернулась до мого домашнього офісу. Піт постійно вигукував коментарі стосовно вікон, й коли він закінчив погіршувати їхній стан («Мені потрібно повернутись, щоб повністю розібрати рами!») Я встала, щоб чемно дивитись на нього.
«З дому працюєте, га?» — спитав Піт, опускаючи сумку на землю, явно налаштувавшись на розмову. Моє серце завмерло. Двадцять хвилин потому, коли Піт пояснив мені деталі австралійської політики, я подумала, а чи не вважає Піт, що він спокутував свій безплідний ремонт цією двадцятихвилинною розмовою?
Я ввічлива людина, що виросла в родині жінок, які сприймали хороші манери дуже серйозно. Настільки серйозно, що я написала на цю тему книгу для покоління Y. Але кожна хвилина в полоні Піта була безповоротно втрачена з мого життя. Як тільки я набирала повітря, щоб сказати Піту про свій намір повертатись до роботи, він запускав наступну тираду. Я не змогла змусити себе грубо перебити співрозмовника, тому терпіла це, як мазохістка.
Перший принцип хороших манер полягає в тому, щоб поважно обходитись із будь-ким, хто є перед вами. Слухайте більше, ніж говоріть, та демонструйте інтерес іншій людині. Створіть комфорт для інших у вашій оселі. Але перш за все, хороші манери передбачають, що ти ніколи в житті не даси усвідомити їх відсутність комусь, в кого їх нема.
Зрештою я не витримала. «Перепрошую, — перебила я, — але я маю повернутись до роботи». Піт подивився так, наче я йому ляпаса відвісила. Ну-ну, мовляв, вся в турботах, вся в роботах!
Пізніше я зрозуміла, що я робила не так. Коли я писала книгу хороших манер, то намагалась оновити їх, шляхом висвітлення нових областей, таких як секс, наркотики та щоденні справи. Але традиціні посібники також здебільшого потребують феміністичного апгрейду. Бо якщо основа хороших манер полягає в тому, щоб турбуватись в першу чергу про комфорт інших, слухати більше, ніж ти говориш, та згладжувати погані манери оточуючих, ці “хороші манери” насправді ставлять жінок в надзвичайно невигідне становище.
Ось три правила етикету, які варто перевчити:
1. Зменшення неоплачуваної емоційної роботи — це чемно
Як можна показати «турботу про інших», не виконуючи для них неоплачувану емоційну роботу? Очікується, що жінки більш за все обожнюють бути співчутливими слухачками та згладжувати уражену чоловічу гордість («Начальник був несправедливим до тебе?»), не очікуючи подібного у відповідь. Це тому що жінки краще розбираються в почуттях? НІ! Це тому що нас від народження виховували та навчали емоційній мові, що було зовсім необов’язково для багатьох чоловіків.
Але не робити помилок — це робота! Скоріше за все, будь-яка жінка, залучена до секс-індустрії, може розказати, як багато не тільки фізичної, але й емоційної роботи їм доводиться виконувати. Зазвичай чоловіки платять за подібне, але чомусь емоційне обслуговування вони очікують отримувати від кожної жінки на своєму шляху безкоштовно.
Нове правило етикету: дозволь іншим переживати їхні почуття самостійно. Ти не книжка «Врятуй себе сам». Інші люди переважно мають доступ до тих же ресурсів, що й ти — книги, статті, відкриті лекції тощо — пропонуй їм вчитись користуватись цим самостійно. Зроби це своєї новою мантрою: «Не роби для інших того, що вони самі можуть для себе зробити».
2. Зроби крок назад в “суспільних справах”, щоб інші навчились робити крок вперед
Ти нагадуєш йому про день народження його матері (вона звинувачує тебе, якщо він забуває), ти очікувано організовуєш всі зустрічі з його друзями чи батьками (“ти краще в цьому розбираєшся”), а на Різдво він питає тебе, які подарунки «ми» придбали для його родини.
Нове правило етикету: Завбачливість — це хороші манери. Але дозволяти людям використовувати нашу завбачливість на аутсорсингу, як якийсь індійський колл-центр, не є хорошими манерами!
Нова мантра? Кинь нарікати й перестань виконувати все. Не купуй подарунки, тримаючи в голові всі дні народження. Не будь соціальною секретаркою, влаштовуючи зустрічі з його сім’єю чи друзями. Так, якийсь час ти будеш почуватись дуже некомфортно, інші можуть засуджувати тебе. Будь сильною. Лиши достатньо часу, щоб партнер почав робити це самостійно, або ж не почав. В будь-якому випадку, твоя мама отримає вітальну листівку, й ти все ще будеш зустрічатись із своїми друзями. Але вгадай що? Цілий шматок часу й простору твого мозку, що був зайнятий цим “соціальним секретарством”, звільнився для дозвілля. Пам’ятаєш про нього?
3. Як ввічливо зупинити менсплейнінг?
Менсплейнінг (англ. mansplaining: man – чоловік, to explain – пояснювати) — соціальне явище, при якому чоловіки апріорі сприймаються як більш компетентні за жінок у будь-якій темі. Назва пішла від розповсюдженої звички чоловіків починати пояснювати жінкам будь що, не зважаючи на рівень власної компетенції в темі.
Чи можливо «більше слухати, ніж говорити» без виконування мазохістської ролі у розмові з менсплейнінгом? Хороша господиня чи господар однією лівою будуть підтримувати розмову допоки всі не розслабляться. Але якщо ситуація поза ролями господарі – гості, чомусь обов’язок підтримувати розмову автоматично накладається на жінку. Від леді очікується, що вона сприйматиме із захопленням будь-яку тему, в якій джентльмен буде висловлюватись, її ж думка тут звучати не має.
Старе правило етикету: Хороші манери — починати розмову, питаючи думку стосовно фільмів/книг/подій тощо.
Нове правило етикету: Давати менсплейнерам фору в три питання (включно з «Як справи?»), а якщо вони не задають питань у відповідь, буде ввічливим переводити розмову на інфекцію сечовивідних шляхів вашої кішки, поки вони не підуть геть.
Маєте думки з цього приводу чи кращі поради по сучасному етикету? Цікаво про це дізнатись, висловлюйтесь у коментарях!
Оригінал: https://goo.gl/KbV80b Ілюстрації: aurelie guillerey