Незручне «Ні»: як відмовляти без почуття вини

«”Ні.” —  речення, що не вимагає пояснень», — кажуть відомі феміністки, а ми погоджуємось із ними всім серцем. Але коли у повсякденному житті доводиться відмовляти, ми часто відчуваємо невпевненість або провину. Чому ж так важко говорити «Ні», не маючи при цьому змішаних почуттів? І що з цим робити?

Чому виникає почуття вини?

На жаль, у нашому суспільстві є чимало проблем з комунікацією. Ми часто уникаємо відкритого обговорення проблем, оскільки боїмося сперечатись та не знаємо, як входити з конфліктів. Здається, ніби всі стосунки поділені між двома полюсами – дружба/любов та конфлікт чи відсутність спілкування взагалі. Відмова в такій ситуації часто сприймається як ознака конфлікту – і ми самі нерідко почуваємось відкинутими, чуючи слово «ні».

Боячись втратити прихильність близьких, ми часто погоджуємось на речі, які нам не подобаються чи забирають наші сили і вільний час. Ми вважаємо, що чинимо «правильно» допомагаючи іншим, але в глибині душі розуміємо, що шкодимо собі при цьому.

Як же подолати почуття невпевненості, коли йдеться про відмову близьким?

1. Сфокусуйся на собі

Якщо ти відчуваєш дискомфорт, відмовляючи іншим – значить, ти дбаєш про інших більше, ніж про себе. Це ситуація шкідлива для всіх, адже відповідальність за своє здоров’я і емоційний стан в першу чергу лежить на нас самих. Від так не варто жертвувати своїм часом і силами, аби довести собі і близьким, що ти хороша і чуйна людина. Вони вже мають про це знати.

Це той момент, коли необхідно самостійно подбати про свої інтереси і робити це вголос. Дуже часто люди просять нас про щось, думаючи, що нам не важко це виконати. Варто всього лиш донести до них інформацію про те, що у тебе інші плани або нема змоги допомогти.

Якщо ж людина продовжує переконувати тебе після того, як ти вже сказала «ні» – вона порушує твої кордони, і це час нагадати про них.

2. Пояснюй свою позицію без виправдань

Часто ми очікуємо негативної реакції співрозмовни_ць на відмову ще до того, як вона прозвучить. Мимоволі ми починаємо вигадувати одну причину за одною: «Завтра я планувала повчитись… а ще до мене приїжджає бабуся… а ще я хвора». Й після того, як наше небажання братись за цю справу стає очевидним, хороша подруга чи друг скажуть: «Агов, ти не повинна робити те, чого не хочеш.» Натомість ті, хто більше дбає про свою вигоду використають твою спантеличену відмову як ілюстрацію того, що у тебе насправді нема вагомої причини, аби відмовити. А це не так. Адже хіба твоє небажання – не достатня причина говорити «Ні»?
Річ у тім, що виправдовуючись, ми демонструємо, що не впевнені у своєму праві відмовляти. Це не те саме, що пояснення чи уточнення, яке ми додаємо, аби прояснити ситуацію. Однак, пояснюючи своє «Ні», ми не повинні чекати підтвердження чи схвалення з боку співрозмовни_ць. Ми маємо на це право, незалежно від їхньої реакції.

3. Кожна має право передумати

Уяви ситуацію – ви з подругою ідете поїсти морозива, але вже в кафе вона змінює свою думку і замовляє чай. Це викличе в тебе образу? Мабуть, ні. Якщо вона передумає вийти на прогулянку, хоча ви планували іти разом – ти можеш засмутитись через зміну планів. Однак навряд чи ти будеш ображатись чи тиснути на неї, щоб вона все ж таки вийшла гуляти. І ти так само маєш право очікувати розуміння від подруг чи друзів у випадку зміни твоїх планів.

Те саме стосується і більш інтимного питання – сексу. Всім відомо, що згода – вирішальна річ, а також і те, що вона може бути відкликана у будь-який момент. Якою б не була причина – ти передумала, тобі не подобається, те як все відбувається – не сумнівайся у своєму праві говорити «ні» у будь-який момент. У цій ситуації допоможе прямолінійність – якщо не сподобалась якась конкретна дія або просто зникло бажання – краще сказати про це відверто. (Читати: 7 міфів про перший секс, яких нам слід негайно позбутись).

Якщо ж тебе турбує реакція партнер_ки і те, чи не буде він/вона почуватись відкинутою – поясни, що твоє «Ні» стосується самої ситуації, а не цієї людини.

4. Розпізнавай маніпуляції

Маніпуляція – це психологічний прийом, під час якого одна людина намагається переконати іншу діяти у її інтересах, використовуючи слабкості та, як правило, приховуючи свої реальні цілі. Часто це відбувається неусвідомлено. До прикладу, коли маленькі діти плачуть, вимагаючи у батьків нову іграшку, вони ще не усвідомлюють, як працює механізм маніпуляції, однак, несвідомо використовують його.

Те саме часто відбувається у нашому повсякденному спілкуванні. Серед друзів та подруг дуже поширені маніпуляції, які ставлять під сумнів ваші стосунки. «Я думала, ми подруги» – фраза, яка може посіяти паніку навіть у голові дуже впевненої людини. У подібних випадках варто зупинись на хвилинку, і спитати себе, чи справді та річ, про яку йдеться у розмові, коштує вашої дружби.

Часто нас намагаються переконати за допомогою лестощів – «Ти така розумна, зроби моє домашнє завдання», або ж намагаючись створити у нас почуття обов’язку чи провини –   «Я поїхала з тобою в торговий центр, а ти не хочеш прогуляти зі мною урок. Я допомагаю тобі, а ти мені – ні». Якщо подумати тверезо – ці речі ніяк не пов’язані одна з одною, а те, що хтось колись тобі допомогла, не дає їй квиток на виконання усіх прохань до кінця життя.

Є чимало інших стратегій маніпуляцій, які часто несвідомо використовують наші близькі або й ми самі. Спілкування не завжди складається легко, та з досвідом ми навчаємось краще розуміти інших. Втім, завжди варто навчатись насамперед розуміти і слухати себе.

Авторка: Марта Пересада
Ілюстрації: http://kanaes.com/