Цього року Феміністична майстерня працювала над навчальними матеріалами щодо менструації для дівчат-підлітків, оскільки ця тема табуйована та сповнена міфів. Наводимо розділ «Стигматизація», який пояснює, чому про менструацію потрібно більше розмовляти. А завантажити усі матеріали можна тут: ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА та ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА (як провести заняття з підлітками на тему менструації).

Питання місячних в українському суспільстві так само, як в багатьох інших, є табуйованим, а жінок з менструацією стигматизують. Під стигматизацією мається на увазі приписування жінкам ганебної ознаки, зокрема місячних, що є приводом для зневажливого ставлення та обмеження повноцінного соціального життя. Про менструацію не прийнято говорити публічно, а різні аспекти місячних – не тема для світської розмови.

Нам не подобається ця ситуація і нам хочеться мати таке суспільство, де би місячні не були табуйованими, жінки мали б вільний доступ до інформації про менструацію та до гігієнічних засобів, а в разі проблем – не боялись говорити про це та шукати допомогу. Стигматизація заважає цьому, а її проявів – безліч. Ось деякі з них.

Наприклад, вважається непристойним демонструвати запаковані (невикористані) прокладки, тампони та інші менструальні гігієнічні засоби. Ідучи в туалет з прокладкою, жінка має сховати її. А використаний засіб має бути ретельно захований, обгорнутий в обкладинку, туалетний папір або навіть спеціальні так звані “гігієнічні пакети“ (в деяких вбиральнях не так давно з’явились ці новинки).

Ніхто не має знати, що в жінки місячні, повідомляти про це не прийнято, тим паче в присутності чоловіків. Якщо, скажімо, жінці треба попросити прокладку в компанії жінок і чоловіків, то це роблять пошепки, аби прохання не почули чоловіки та інші, менш близькі жінки.

Сліди виділень неприпустимі. Мати плями від менструації на одязі значно гірше, ніж від їжі чи інших забруднювачів, їх варто негайно приховати. Тому жінки під час місячних бояться протекти і підбирають спеціальний одяг, на якому плями будуть непомітні або яким можна буде прикрити плями.

Проявом табуйованості також є те, що саме слово “менструація” дуже рідко фігурує в побутовій мові. На заміну йому існує багато евфемізмів (слів, які заміняють “незручне” слово): місячні, критичні дні, ці дні, червоні гості і т. д. Жінки навіть змушені приховувати своє погане самопочуття, викликане місячними, а менструальний біль називають “болить живіт”. Молоді дівчата та дорослі жінки часом не можуть дозволити собі відпроситися із занять чи з роботи через менструальний біль та приховують істинну причину іншими.

У рекламі тампонів та прокладок майже ніколи не показують, як виглядають менструальні виділення, замінюючи їх найчастіше на рідину синього кольору. Нещодавно реклама прокладок зробила фурор, адже в ній була червона рідина. Жінки під час місячних у такій рекламі здебільшого зображені як надзвичайно активні, спортивні, ідеально одягнені та в гарному настрої. Постійне транслювання такого образу жінки наче заперечує наше право на погане самопочуття, настрій, дискомфорт під час менструації.


Жінкам з менструацією забороняється заходити до православного, мусульманського та індуїстського храму або обмежуються її права на участь в ритуалах. У християнстві, юдаїзмі, індуїзмі, мусульманстві жінку під час менструації вважають “нечистою” та всіляко обмежують у правах.

У той же час жінкам з місячними приписують певний негативний тип поведінки, істеричність. Через місячні жінок також вважають більш вразливими, емоційними і т.д.

Ідея про «особливий статус» жінок під час менструації прийшла до нас з давніх-давен і спочатку мала захисну та підбадьорювальну функцію. Однак в часи розвитку скотарства та підйому патріархату, чоловіки використали це з метою пригнічення жінок.

У традиційних та релігійних суспільствах повно обґрунтувань та вірувань стосовно нечистоти жінок, які мають менструації. Можливо, ці історії простіше знайти ще й тому, що вони відповідають сучасній картині світу, а отже їх поширюють і вигадують нові. Але подекуди можна знайти протилежні свідчення. Так, в Старому Заповіті є історія, що Ісус дозволив доторкнутися до себе жінці з менструацією, а також зцілив її.

Ми б могли уявити суспільство, де місячні – це ознака здоров’я, сили, витривалості. Спробуймо?

У цьому суспільстві регулярний цикл був би свідченням гарного функціонування організму та здатності виростити ще одне життя. Люди вважали б, що менструальні болі загартовують жінок і роблять їх більш терпимими до болю. Але в критичних ситуаціях всі б поспішали на допомогу жінкам, а медики вигадали чарівні нешкідливі знеболювальні пігулки. Нам казали б, що жінки – сильні, адже перепади настрою через нестабільний гормональний фон привчають жінок краще тримати себе в руках у будь-якій емоційній ситуації та стійко витримувати психологічні «шторми». У дні менструації жінки б мали оплачувані вихідні всюди, адже всі розуміли б, що менструація – це як маленькі пологи і це вже велика робота, яку жінка робить на користь суспільства, використовуючи ресурс власного тіла. У рекламі нам би показували менструальну кров, а косметологічна індустрія виготовляла омолоджувальні креми на її основі, адже вона вважалась би цілющою, а не брудною.

Ми віримо, що таке суспільство можливе… чи хоча б таке, яке буде спокійно і з повагою ставитись до менструації. І тому ми створили цю методичку, аби молоді жінки краще могли розуміти свою фізіологію, вільно про неї говорити та боротися зі стигматизацією.
Ось два приклади сміливого руйнування табу. 2015 року британська тенісистка Хізер Уотсон, коментуючи, чому вона вибула з Відкритого чемпіонату Австралії, заявила: «Я думаю, це через одну з тих обставин, яким я підвладна – жіночих обставин», вона також додала, що її цикл змістився. Такі відверті слова здивували світову спільноту, але замість стигматизації, Хізер отримала багато публікацій та репостів. Вона відверто сказала про те, що менструація вплинула на її стан, і стала прикладом відваги для інших жінок. Того ж року бігунка Кіран Ганді вирішала взяти участь в марафоні, але перед початком забігу в неї почалась менструація. Жінка вирішила бігти як є, адже під час довгого забігу їй довелось би робити зупинку, аби поміняти тампон. Кіран вирішила бігти, менструюючи, на підтримку всіх жінок, яких стигматизують за їхню фізіологію, та своїм прикладом показати, що їм нема чого соромитись і приховувати.

Читати більше: Як виникло табу на менструацію

Цей текст і весь посібник розроблений в рамках проекту «Резиденція солідарності», який реалізувала ГО «Феміністична майстерня» разом з резиденткою Дарією Ждановою, за рахунок гранту від Фонду інституту «Відкрите суспільство» у співпраці з Правовою ініціативою Фондів відкритого суспільства».

Авторка: Йош
Ілюстрації: Layla May Ehsan