Культура зґвалтування (rape culture) —  це соціальне середовище, в умовах якого сексуальне насильство вважається нормою і виправдовується, чому сприяє гендерна нерівність і табуювання питань гендеру і сексуальності. Поведінка, пов’язана з культурою зґвалтування, включає звинувачення жертв, слатшеймінг, сексуальну об’єктивацію та розмаїті міфи про зґвалтування (такі як заперечення зґвалтування, відмова визнати шкоду, заподіяну сексуальним насильством)

Культурі згвалтування тісно пов’язана з тим, як в суспільстві виховують дітей. Є дуже токсичні міфи про чоловічу сексуальність, які сприяють нормалізації насильства. Наприклад:

Секс є ознакою мужності

Сучасна культура навчає хлопців, що вони мають незліченні сексуальні права. Ми навчаємо їх цього, коли говоримо їм, що відсутність сексуального досвіду — це соромно. Ми навчаємо їх цього, коли представляємо жінок як об’єкти, і тільки в другу чергу як людей.

Хлопцям треба пояснювати, що дівчата можуть бути подругами, вчительками, партнерками, та товаришками.

Хлопчики повинні знати, що їхня мужність не вимірюється в кількості $екс-партнерок.

Наполегливість — це романтично

Ідея про те, що жіноче “ні” — це “так, але пізніше” сама по собі супер стрьомна. Вона об’єктивує жінку. Ніби жінка сама не здатна вирішити чи хоче вона знайомитись, зустрічатись, спати з іншою людиною.

Немає нічого романтичного в нездатності чути потреби й бажання іншої людини. Ідея про чоловіків-завойовників має залишитись у кам’яному віці.

Чоловіки — раби власних сексуальних інстинктів

Багато сучасних дослідни_ць стверджують, що Людина розумна не підпорядкована інстинктам. Та й меседж про те, що “чоловіки не можуть стримувати свій потяг” або “чоловікам секс потрібний для життя” — не більше, ніж токсичний архаїзм.

Чоловіки теж люди і як всі інші люди вони чудово вміють контролювати свої бажання і поведінку.

Кожен з цих міфів повинен канути в Лету. Немає нічого романтичного в насильстві, маніпуляціях чи брехні. А от культура згоди — це до біса романтично.

Як практикувати культуру згоди

Культура згоди (consent culture) — це комплекс переконань та поведінкових звичок, спрямованих на те, щоб будь-яка сексуальна взаємодія відбувалася за усвідомленою взаємною згодою.

Розповісти про свої кордони та потреби в сексі партнер_ці може бути складно. Тож ось короткий алгоритм, покликаний вам допомогти.

З’ясуйте, що вам потрібно

Подумайте про те, що важливо для вас у сексі фізично та емоційно.

Які ваші кордони, коли мова йде про секс? Чи є щось, що ви точно не готові робити?

Яка контрацепція вам підходить? Чи готові ви займатися сексом без захисту?

Чи довіряєте ви партнер_ці? Що треба змінити, якщо ні? Як для вас виглядають стосунки, що будуються на довірі?

Як тільки ви зрозумієте свої потреби, подумайте, як би ви могли повідомити це сво_їй партнер_ці

Спілкуйтесь

Формат спілкування може бути різним, кож_ній підходить щось своє. Ви можете поговорити тет-а-тет, через меседжер чи лист. Форму теж можете обрати зручну для вас. Наприклад, це можна зробити у формі гри.

Реєстрація та подальші дії

Таке обговорення з партнер_кою не має бути одноразовою та односторонньою подією. Бажано підтримувати цей діалог впродовж усіх стосунків. У тому числі й з собою. Ваші потреби та кордони можуть змінюватися з часом. Важливо спостерігати за цими змінами та проговорювати їх з партнер_кою.

Говорити про інтимність і секс може бути важко. Але пам’ятайте, що ви заслуговуєте на стосунки, де ви почуваєтеся безпечно і комфортно. Так само як і ваш_а партнер_ка

⠀

Джерело: sexetc.org і Everyday Feminism
Переклад: Феміністична майстерня