В. о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун повідомила про початок процесу скасування дискримінаційного наказу №256, що відкриває для жінок доступ до майже 500 раніше заборонених професій. Розмах патріархального мракобісся в реакціях українського фейсбучного народу настільки мене вразив, що це стало приводом для написання цього тексту.
Ще по темі: Тягай дитину, а не рибину
Важко уявити ситуацію, коли пан веб-дизайнер чи пан таксист каже до працівника ливарного цеху щось на кшталт: «Тільки тупий м*дак може захотіти піти в ливарники. Там ж ПЕКЕЛЬНІ УМОВИ праці! Це дуже небезпечно! А як дітей не матимеш?! Бовдура шмат, йди влаштуйся на нормальну роботу… ну не знаю… брокером.» Але переважно такі настрої панують в коментарях до новини. Тільки лінива людина не повправлялася в дотепності, переінакшуючи на той чи інший манер просту думку. Якщо викинути всі принизливі епітети та інші грубості, лишиться щось на кшталт:
«В переліку лише шкідлива робота, де жінкам не місце»
А чоловікам місце? Нікому не місце на шкідливій роботі. Ой, вибачте, чи ви чекали, що феміністки будуть радіти від поганих умов праці для чоловіків? Сюрприз-сюрприз.
Дійсно, багато професій з переліку (не всі!) є важкими, часом небезпечними та шкідливими для людини. Але на жаль для багатьох людей працювати на важких роботах це єдиний можливий варіант прогодувати себе, не говорячи вже про випадки з непрацездатними членами родини.
Я дуже щаслива, що в скрутних реаліях нашої країни все ж таки багато людей живуть в умовах майже необмежених шляхів для кар’єрної реалізації. Проте є українки та українці, що живуть в іншому контексті, в іншому колі спілкування, в інших родинах та зовсім в іншому фінансовому становищі. І для жінок в цьому випадку критично, чи зможе вона піти працювати на завод прибиральницею, чи працівницею ливарного цеху. Звісно, існує інша робота, але й оплачується вона за іншими тарифами, правда ж?
«О, вже уявляю, як жінки рвуться працювати вкладальницями асфальту»
В просторі коментування подекуди зливаються в єдиному пориві протилежні аргументи. Поки один набирає, що жодна жінка не піде працювати на таку важку роботу, другий вже безапеляційно заявляє: «Все дитинство дивився, як жінки працюють на %назва_забороненої_професії%, та й зараз бачу багато жінок у %назва_іншої_забороненої_професії%, тому ця відміна беззмістовна».
Чому жінки в дійсності йдуть на складні роботи, я вже пояснила вище. Окрім важкої та шкідливої роботи там є безліч дійсно крутих професій, в тому числі й майже всі класні вакансії на суднах. Я провела левову частку дитинства в приморському місті й достеменно знаю: Як львівські жінки їдуть до Європи на заробітки, там жінки ходять в рейси! Але в морський коледж їх не беруть, адже вони не можуть бути, наприклад, штурманками, бо так каже закон! От і доводиться йти прибиральницями, кухарками, аніматорками.
Про різницю в оплаті варто нагадати ще раз? Мені не складно. Часом на заборонених професіях вона в 4-5 разів більша, ніж на доступних. Але ігноруючи реальних жінок, які вдячні за цю відміну, продовжується блазнівська вакханалія в коментарях. Мовляв, тільки тупа п*зда захоче йти хоч на одну з цих професій. Дякуємо, ваша думка дуже важлива для нас. (Ні.)
«Жінки не розуміють масштабів накликаної на себе біди»
На завершення поясню найпростішу з усіх істин, яка чомусь не доступна для розуміння багатьом противникам фемінізму: Можливість ≠ Обов’язок. Факт: За всі часи існування нашої держави існувало 0 професій, заборонених чоловікам. Факт: Будь-який чоловік, якщо отримає можливість працювати [на якійсь із переліку заборонених жінкам професій] на шахті, на будівництві, в космосі, в пеклі тощо, має право відмовитись, бо це не є його обов’язком. І має право погодитись, якщо хоче. ВЖУХ! Для жінок скоро запрацює так само. Тільки нам довелося чекати 24 роки. Класно, правда? Ми теж раді.
Авторка: Юлія Адмірал Ілюстрація: Петро Котов
