Законопроект нового Цивільного кодексу України або Кодексу права приватного був зареєстрований 22 січня 2026 року з метою системного оновлення приватного (цивільного) права України. У пояснювальній записці проєкту зазначається, що він спрямований на формування сучасної нормативної основи для регулювання приватних відносин, що відповідає викликам XXI століття (цифровізація, розвиток нових економічних моделей, трансформація майнового обігу, тощо) та забезпечує належний рівень юридичної визначеності, справедливості, ефективного захисту цивільних прав та інтересів.
Структура нового Цивільного кодексу України складається з дев’яти книг:
«Загальна частина»
«Право особисте»
«Право речове»
«Право інтелектуальної власності»
«Право зобов’язань»
«Право сімейне»
«Право спадкове»
«Право приватне міжнародне»
«Публічність прав цивільних»[4].
ЩО Ж НЕ ТАК З НОВИМ ЦК?
У науково-експертному висновку від Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради підкресленно численні моменти, де статті Кодексу потребують уточнення, перегляду, доопрацювання або визнані такими, що суперечать самим собі чи іншим законам України [4]. Паралельно, правозахисні організації в своєму аналізі положень наголошують, що в них порушуються зобов’язання України, які вона взяла на себе в межах вступу до ЄС [6].
ПРАВО ОСОБИСТЕ
Стаття 305. Право особисте
Згідно з однією із контроверсійних статтей кодексу (ст. 305), передбачається, що фізична особа має право репродуктивного вибору; може здійснювати свою репродуктивну функцію, зокрема із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій; має право на репродуктивне здоров’я, зокрема вчиняти дії, спрямовані на його поліпшення, підтримання або зміну обсягу репродуктивної функції; має право на вибір способів та засобів контрацепції.
Однак, через те, що фізичною особою вважається «людина як суб’єкт приватних відносин», на думку науково-експертного управління, доцільно було б зазначити, що мова має йти саме про ПОВНОЛІТНЮ фізичну особу або, у окремих випадках, ПОВНОЛІТНЮ ДІЄЗДАТНУ фізичну особу [4], тобто особу яка досягла 18-річного віку, здатна надати активну згоду на секс, і приймати усвідомлені рішення стосовно свого репродуктивного здоров’я і нести відповідні наслідки.
ПРАВО СПАДКОВЕ
Стаття 1714
Інша стаття, що викликає непорозуміння (ст. 1714), визначає що спадкоємцями за заповітом є фізичні особи, зачаті протягом шести місяців з часу відкриття спадщини в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій з репродуктивного біологічного матеріалу заповідача і народжені живими після відкриття спадщини.
Втім, формулювання «зачата протягом шести місяців з часу відкриття спадщини» вимагає уточнення, оскільки визначити момент зачаття при застосуванні допоміжних репродуктивних технологій досить складно. Зокрема, це може бути момент запліднення яйцеклітини в лабораторії; імплантація ембріона в організм матері тощо [4]. Тобто дане положення може потенційно трактуватись різним чином і позбавляти дітей на право спадкування в залежності від визначення моменту зачаття.
Стаття 1735
У положеннях цієї статті визначається, що особа має право заповісти свій репродуктивний біологічний матеріал шлюбному партнеру/партнерці, а у випадку відсутності зареєстрованого союзу — особі іншої статі, яка проживала з ним однією сім’єю (цивільний шлюб).
У прикінцевих положеннях зазначено, що репродуктивний біологічний матеріал не входить до складу спадщини [3], а це суперечить суті попередніх положень щодо успадковування матеріалу партнером іншої статі.
На тлі російсько-української війни, де багато пар можуть потенційно вдатися до опції відкладеного материнства і батьківства, а також перебувають в умовах підвищеного ризику втратити когось з подружжя/партнерства, ця стаття несе велику вагу і має детально регулювати спадкування біологічного матеріалу з врахуванням інтересів обох партнерів.
ПРАВО СІМЕЙНЕ
Стаття 1472
Стаття пропонує визначити, що сім’ю створюють на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення та інших форм «влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», а також на інших підставах, що не заборонені законом і відповідають доброзвичайності.
«Доброзвичайність – це сукупність моральних норм та принципів, стандартів етичної поведінки та загальновизнаних уявлень про належну поведінку, усталених у суспільстві» [3].
Однак, де подивитися перелік цих моральних норм? Які принципи вважатимуться усталеними в суспільстві, а які застарілими? Яка критична маса людей, що дотримуються цих норм, визначатиме їх? Законопроєкт не вдається у ці деталі, що створює множинність трактувань, а відтак шанс будь-кого з нас бути покараними за порушення так званої«доброзвичайності».
Стаття 1473
Відповідно до неї, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка [3], Ця стаття фактично нехтує наданням права узаконити свої стосунки людям, що належать до ЛГБТІК+ спільноти, чим перешкоджає можливостям створення сімʼї, успадкування матеріальної та нематеріальної власності, передачі репродуктивного матеріалу партнеру/ці та ін. А також ігнорує зобов’язання України перед ЄС.
У 2025 році Кабмін затвердив Дорожню карту з верховенства права [7], в якій визначено, що на шляху приєднання до ЄС, Україна має забезпечити юридичне визнання та захист одностатевих пар [8].
У другій частині статті визначається, що «закон може встановлювати юридичні наслідки релігійного обряду шлюбу», що також є дискусійним. Це суперечить ст. 35 Конституції України, згідно з якою «церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави» [4].
Стаття 1478
– визначає шлюбний вік для чоловіка і жінки (18 років);
-стверджуєє: 16-річна особа може отримати право на шлюб у разі подання заяви і схвалення її судом;
водночас(!)
-надає жінці віком від 14 років у разі її вагітності або народження дитини право на шлюб за рішенням суду.
Останнє контрастує з рішенням Комітету ООН з прав дитини 03.02.2011, який у своїх Заключних рекомендаціях для України висловлював занепокоєння можливістю в Україні реєстрації шлюбів дітей у віці 14-18 років та рекомендував ініціювати перегляд з метою підвищення рівня виключного мінімального шлюбного віку до 16 років, а також чітко встановити у законодавстві, якими є ці виключні обставини.
Відповідно до цих рекомендацій було прийнято Закон України «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо підвищення шлюбного віку» від 15.03.2012 № 4525-VI, яким визначено, що шлюбний вік встановлюється у вісімнадцять років, а за заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам [4].
Тобто стаття нового ЦК має єдине нововведення — узаконення ранньої вагітності серед дівчат-підліток, цим самим підриваючи їхні можливості до здобування повноцінної освіти і отримання незалежної позиції у суспільстві.
Експертка БО «Марш жінок» Оксана Гузь зазначає, що «Надання права на шлюб з 14 років у разі вагітності фактично зсуває фокус з відповідальності дорослих і системи захисту дітей на «оформлення» ситуації, яка є наслідком сексуального насильства, примусу або залежності» [5].
Стаття 1512
Передбачає, що позов «про розірвання шлюбу не підлягає задоволенню протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини».
Дане положення вже було частиною законодавства України, але у 2024 році Верховною Рада прийняла закон, яким скасувала заборону на розлучення під час вагітності та протягом року після народження дитини [4].
«Тобто ми буквально силою змушуємо лишатися разом людей, які цього не хочуть. Невже це піде на користь інтересам дитини? Ми прибрали цю норму із законодавства у 2024 році, але ти її в двері, а її вертають через вікно» [2], — народна депутатка Інна Совсун.
У чому полягає доцільність повернення цього положення і яким чином зокрема воно модернізує Цивільний кодекс видається риторичним питанням.
Стаття 1624
«За рішенням суду кошти аліменти присуджуються у частці від заробітку особи, яка зобовʼязана надавати утримання. Таке положення звужує можливості визначення розміру аліментів, оскільки не враховує ситуацій, коли особа отримує доходи з інших джерел, зокрема від підприємницької чи незалежної професійної діяльності, не перебуваючи у трудових відносинах. Це може призвести до ухилення від належного утримання та не забезпечувати реальний захист інтересів одержувача аліментів [4].
Оскільки практика розлучень в Україні показує, що діти переважно лишаються з матір’ю [1], питання справедливого виплачування аліментів має неабияку вагу у забезпеченні якісного життя дитини і рівноцінний розподіл фінансового навантаження між матір’ю і батьком.
ПІДСУМОК
Новий ЦК не є фундаментальним проєктом з урахуванням усіх європейських практик експертних та громадських коментарів, як подає його ініціатор законопроекту Руслан Стефанчук [5].
Норми, від яких відмовилися (ст. 1512), положення, що суперечать рішенням ООН (ст.1478), закон, який не відповідає зобов’язанням України перед ЄС (ст. 1473), моральні норми, чітке визначення яких заміщене словом “доброзвичайність” (ст. 1472), розмите пояснення успадкування репродуктивного біологічного матеріалу (ст. 1735), тощо підштовхують до того, щоб назвати законопроект щонайменше “недопрацьованим”.
То в якому наративі його творці бачать Україну в майбутньому?
Джерела:
- Fakty.com.ua. (02.01.2024). Як батьку добитися спільного проживання з дитиною: відповідь адвоката. URL: https://fakty.com.ua/ua/ukraine/suspilstvo/20240102-yak-batku-dobytysya-spilnogo-prozhyvannya-z-dytynoyu-vidpovid-advokata/
- Graty.me. Можливий регрес уже досягнутих стандартів правового захисту: що не так з оновленням Цивільного кодексу? URL: https://graty.me/mozhlivij-regres-uzhe-dosyagnutih-standartiv-pravovogo-zahistu-shho-ne-tak-z-onovlennyam-czivilnogo-kodeksu/
- Інформаційно-довідковий портал Верховної Ради України. Файл законопроєкту. URL: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/3283743
- Інформаційно-довідковий портал Верховної Ради України. Файл законопроєкту. URL: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/3328249
- Slidstvo.info. «Це шлях до комсомолу»: аналіз проєкту нового Цивільного кодексу, який викликав шквал критики у мережі. URL: https://www.slidstvo.info/articles/tse-shliakh-do-komsomolu-analiz-proiektu-novoho-tsyvilnoho-kodeksu-iakyy-vyklykav-shkval-krytyky-u-merezhi/?tztc=1
- Sud.ua. Україна отклоняется от курса на евроинтеграцию: какие ещё проблемы скрывает новый Гражданский кодекс. URL: https://sud.ua/uk/news/publication/353937-ukraina-otklonyaetsya-ot-kursa-na-evrointegratsiyu-kakie-eschyo-problemy-skryvaet-novyy-grazhdanskiy-kodeks
- Судова влада України. Архів матеріалів. URL: https://court.gov.ua/archive/1830706/
- Suspilne Media. Єврокомісія прокоментувала проєкт нового Цивільного кодексу України. URL: https://suspilne.media/culture/1244426-evrokomisia-prokomentuvala-proekt-novogo-civilnogo-kodeksu-ukraini/
Людмила Циганенко, феміністка
