Переклад щомісячної рефлексії щодо феміністського фандрейзингу, яке написала Мерседес Гіглер, директорка з партнерств і комунікацій фонду Mama Cash.
Натхненням для Феміністичного Фандрейзингу став рух за права секс-робітни_ць.
На стіні мого офісу висить корисна, маленька сумка з тканини, яка має слоган: “Не можна бути хорошою увесь день”. Колега Mama Cash купила її для мене в барі “Can Do” в Чіангмаї, Таїланд, коли ми відвідали організацію із захисту прав секс-робітни_ць “Empower Thailand”. Як і багато організацій, які очолюють секс-робітни_ці, “Empower Thailand” висуває багатозначні слогани. І вони керують баром “Can Do”.
Як феміністка, що працює у сфері фандрейзингу і комунікацій, я постійно вчуся у секс-робітни_ць, які часто дуже добре володіють мистецтвом стратегічної комунікації, що спрямована на збір коштів.
Лозунг “Empower Thailand” втілює феміністську політику зі збору коштів: не можна бути милою весь час.
Бути милою може бути складним навантаженням як для збору коштів, так і для жінок. До речі, багато фандрейзер_ок саме жінки. Жінкам кажуть усміхатися, погоджуватися, бути милими. Фандрейзер_ок також вчать усміхатися, погоджуватися і бути милими.
Існує тенденція до фемінізації збору коштів, і Mama Cash створює тенденцію того, щоб фандрейзинг був феміністичним.
У своєму останному дописі в блозі я написала про політику прошення і дякування. Ці два аспекти вирізняють феміністський збір коштів. Якщо феміністка-фандрейзерка зробила свою роботу добре, то мистецтво просити перетворюється із заклику на запрошення.
“Чи ви знаєте, що організація, яку я маю честь представляти, працює в напрямку соціальної справедливості? А також, що ваше звільнення пов’язане з нашим, і взагалі звільненням усіх людей? Звісно, знаєте, адже ви – розумна, відповідальна і політично активна людина, що прагне до справедливості! Ласкаво просимо в наше доброчинне коло”.
І щодо вдячності: дослідімо, що означає вдячність і що означає бути щедрими. Що означає давати те, що можна дати, на відміну від того, щоб давати так багато, щоб відчути напруження, в часи, коли соціально-економічна нерівність і накопичення багатств настільки величезні, що стають порочними?
Якщо одна людина накопичила стільки, що може дати, не відчуваючи напруження, за що саме їй дякують? Якщо метою інституції є розподіл фінансування, як це робиться у ситуації з приватними і державними фондами і деякими державними установами, то чи дякують їм за те, що вони виконують свою роботу? І хто їм дякує?
Частиною феміністського збору коштів в індивідуальних донорів є розмова, в ході якої людина, що дає гроші, вирушає у подорож з Mama Cash. Замість “бути милими”, ми ділимося своїм досвідом, своїми радощами і розчаруваннями. Ми також ділимося результатами, вираженими як у великих цифрах, так і у людських історіях. Ми дослухаємося до того, чого хочуть люди, що рухає ними і надихає, що живить їхні мрії. Індивідуальні донори, як правило, мріють разом з нами і разом з соціальними рухами, на користь яких ми працюємо. І вони вірять, що досвід цих активіст_ок і досвід Mama Cash правдивий: донори показують це, вільно даючи і не обмежуючи використання цих пожертв.
Деякі з наших інституційних спонсорів також знають, що на заваді процвітання феміністичних рухів є чітке визначення питань, на які мусять витрачатися кошти, обмеження діяльності або місця. Майже 35-річний досвід, дані та анедоктичні випадки вказують на те, що інституційне, необмежене, довгострокове фінансування має суттєвий вплив на здоров’я, потенціал і стійкість організації, і врешті-решт, на її здатність здійснювати феміністські соціальні зміни.
З близько дюжини інституційних спонсорів Mama Cash тільки чотири надають нам цілком необмежені кошти, що складає близько 18 % всього організаційного бюджету. Пожертви окремих людей, які складають близько 12 % нашого бюджету, здебільшого є необмеженими; менше 20 % цих пожертв обмежені у використанні тими, хто їх надає.
Це означає, що в цілому, майже 80 % коштів, які збирає Mama Cash, надходять від спонсорів, які обмежують те, як і де можуть бути використані їхні кошти. Більша частина цих 80 % обмежується конкретною країною (і темою або проблемою), де ці гроші можуть бути використані. Останні кілька років я спостерігаю, що зростає тендеція до того, що інституційне фінансування стає все більш обмеженим. До 2015 року дуже мало інституційних надходжень Mama Cash було обмежено за країнами, частіше вони обмежувались широким регіоном або спільною проблемою чи групою населення, яку визначає донор.
Необмежене фінансування з боку інституційних та індивідуальних донорів коштує, як мінімум, втричі дорожче обмеженого фінансування. Втричі кориснішою є моя псевдонаукова феміністська оцінка з погляду збору коштів. У гарні дні я могла би бути в десять разів кориснішою. Тут мені хочеться бути милою і подякувати кожному з чотирьох інституційних донорів, які надають Mama Cash і рухам, яким ми служим, необмежене фінансування, а також подякувати тисячам індивідуальних донорів, які не обмежують свої пожертви. І з поваги до нашої загальної політики я не лише подякую, а й засвідчу вашу глибоку феміністську солідарність.
Ми справді не можемо бути милими увесь час.
Мені не хочеться бути милою, коли нам доводиться відмовляти у фінансуванні нових груп, які виконують глибоку, організовану, феміністську роботу з соціальних змін, що їх очолюють жінки, дівчата, транс- та інтерсекс-люди. Особливо, коли причиною є брак необмеженого фінансування для підтримки цих груп.
Мені не хочеться бути милою, коли я чую, що Mama Cash – одна з найбільших у світі організацій, що фінансує права жінок. Весь наш бюджет на гранти складає трохи менше 6 мільйонів євро щорічно. Для всього світу.
Мені справді не хочеться бути милою, коли я пригадую вечір, який провела в барі “Can Do” в Чіангмаї, Таїланд. Бар підтримують “шалені” феміністки, які створюють безпечний простір для всіх феміністок, зокрема й для секс-робітни_ць, включаючи транс-людей, мігрант_ок, гомосексуальних людей і людей будь-якого походження, особливостей і віку.
Я справді відчуваю себе рішучою (і милою), коли пригадую послання “Can Do”: Ми можемо робити те, що треба. Ми можемо довести це, запропонувати фінансування і солідарність, давати без обмежень, йти на ризик, піклуватися, насолоджуватися своїм тілом і будувати свої спільноти.
Переклад: Йош; оригінал Ілюстрація: eatsleepdraw
