Як зробити, аби розваги і відпочинок приносили задоволення людям усіх гендерів, і не залишали по собі неприємний післясмак через домагання? Вітчизняні організатор_ки тільки починають досліджувати це запитання. «Інша освіта» влаштувала онлайн-обмін досвідом активісток, які мають уявлення, як організувати безпечну вечірку, а ми виписали з дискусії найсуттєвіше.

Коли говоримо «безпека», уява одразу малює образ охоронця або пристрої стеження та обмеження доступу (замки, ґрати, камери…). Втім, Альона Каравай, співзасновниця агенції ІНШІ, стверджує, що безпека на музичних заходах має бути організована комплексно. І це не тільки про те, як працює охорона.

Альона виділяє чотири виміри безпеки:

  1. Менеджмент локації
    Це вибір локації, яка буде максимально доступна, а також освітлення на ній та довкола, розташування туалетів і барів, під’їзд до локації.

  1. Протоколи для охорони
    Це реакція на домагання, вербальні атаки, нетерпимість до небажаного фізичного контакту, чорні списки на наступні події. Альона Каравай також додає, що немає вже навченої охорони, бо загальний рівень мізогінії в суспільстві досить високий, і охорону потрібно вчити самим, за свої гроші, розробляти тренінги.

  1. Внутрішні правила для команд
    Так само, як і охорона, – команда має реагувати на домагання та бути не терпимою до небажаного фізичного контакту, а також має інструктувати тих, хто працює на барі та збільшувати їхню чутливість до насильства.

  1. Комунікаційна стратегія включає протидію сексизму
    Комунікаційна стратегія має включати нетерпимість до сексизму зі сцени, відмову від співпраці з музикантами-насильниками. До того ж команда має комунікувати з музикант_ками про інциденти, а також про такі ситуації з відвідувач_ками.

Кася Ярох, музична журналістка, експертка з public space safety та організаторка музичних подій з Польщі, стверджує, що сексуальні домагання глибоко вкорінені в культуру рейвів у її країні. Допомагати боротися з цим можуть такі заходи:

  1. Правила події мають бути розміщені усюди по локації. Порушни_ць просять покинути подію.

  2. На події є відповідальна особа за реагування на домагання. Це може бути хтось з команди або найнята охорона (але це не обов’язково). Під цю функцію варто виділити окрему людину.

  3. Якщо ви не вмієте реагувати, взяти тренінг у організації, яка працює у сфері протидії насильству і домаганням. Відповідальні за вирішення таких ситуацій мають вміти зупинити порушни_ць.

Анна Шаригіна, співорганізаторка прайдів та Тижнів Жіночої Солідарності також поділилась порадами з власного досвіду:

  1. Варто декларувати намір дружності для жінок, ЛГБТ+ тощо, заявляючи про це в анонсах, маркуючи простір події.

  2. Наліпки можуть допомогти вирішити багато питань. Наприклад, наліпки на одяг з перекресленими фотоапаратами для людей, які не бажають, аби їхні фотографії розмістили на публічних сторінках. Це створює більш розслаблену атмосферу та запобігає шкоді репутації та життю людей поза вечірками. Також можуть бути наліпки, які сигналізують про бажання\небажання знайомитись. Ці наліпки можливо змінювати протягом заходу відповідно до зміну настрою та обставин.

  3. Туалетний комфорт. Виходячи з потреб жінок, варто дбати про те, щоб туалети були чистими, оскільки жінки проводять в туалетах втричі більше часу, ніж чоловіки. Також їх варто забезпечити безкоштовними прокладками і тампонами (або хоча б встановити автомати з продажу) та доступ до води у зв’язку з менструальними потребами. Адже найкраща вечірка може бути зіпсована через невчасну менструацію.

Переглянути/послухати запис трансляції можна ТУТ!

 

Текст: Йош
Ілюстрація:  Ignacia Ossandón 

Підтримати нас на Patreon!       Залишити відгук! 


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.