27 березня 2017 року на сайті Верховної Ради з’явився проект закону №6239, згідно якого жінки України будуть позбавлені права на аборт за власним бажанням, в разі якщо законопроект стане законом.
Депутат Дмитро Голубов пропонує внести зміни до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», а саме — до статті 50, де йде мова про штучне переривання вагітності. Якщо зараз аборт за бажанням жінки проводиться до 12 тижнів, то законопроект лишає три підстави для проведення аборту:
- Вагітність, що загрожує життю вагітної
- Патології плоду, які вказують на несумісність з життям дитини
- Зачаття, яке відбулося через зґвалтування.
Також депутат Голубов запропонував створити спеціальну комісію, яка буде визначати, чи відповідає випадок вагітної одному з трьох вищеназваних пунктів для проведення аборту. Тобто ми спостерігаємо не просто відверто мізогінний законопроект, який нехтує правом жінки розпоряджатися власним тілом. Цей законопроект є частиною масштабної дискримінаційної політики, яка проводиться щодо жінок України. Спочатку влада вирішує, що більш як 450 заборонених через приналежність до жіночої статі професій — це нормально. Потім раз на кілька років в Верховну Раду подаються подібні до №6239 законопроекти з різними варіаціями на тему обмеження права на аборт. Минулий спалах цікавості до ембріонів у жіночих організмах відбувся у 2015, але після потужного протестного руху ініціатива здулася й затихла.
Не може не зацікавити й текст пояснювальної записки до даного законопроекту. «Також необхідно згадати про те, що точка зору Церкви щодо абортів незмінна — це гріх дітовбивства!» В правовій державі, де церква відділена від гілок влади, депутат використовує певні релігійні переконання та релігійну термінологію в якості аргументу щодо обмеження прав жінок, що є абсолютно недопустимим. В даному документі підтасовуються факти, оскільки в них йде про «протиріччя з правом дитини на життя». Але, якби депутат більше б цікавився юридичними тонкощами, то знав би, що в випадку аборту мова може йти про ембріон, а по закінченню ембріонального періоду – про плід, але аж ніяк не про дитину.
«В Україні, на жаль, продовжує реєструватися від’ємний показник природного приросту населення і однією з головних причин такого стану речей є аборти», — бідкається депутат. Але чомусь його не хвилює низький рівень життя в країні й розмір мінімальної зарплатні, яка не дозволяє повноцінно прогодувати саму дорослу людину, не кажучи вже про новонародженого. Тобто декому хочеться знизити й так низький рівень життя жінок, які живуть в стані економічної нерівності й загнати їх у повну безправність, обмеживши право на розпорядження власною маткою.
Дехто каже, що заборона робиться з міркувань турботи про жінку. Тут можна сказати наступне. По-перше: аборт ніколи не робиться від надлишків гарних умов та любові до дитини. Аборт — це вибір жінки, який треба поважати, бо її тіло належить тільки їй. По-друге: заборона абортів призведе до появи кримінальних (підпільних) абортів. Яскраво наслідки кримінальних абортів описані в ряді книг. Наприклад, у книзі «Кримінальні аборти» Андрій Ломачинський, наряду з вштриканням шпиці в матку, лавровим листям у піхві, фікусовими бруньками у зеві матки, отруєння аспірином описує проростання коріння цибулини у матку, що призвело до загибелі великої кількості жінок. Всі ці методи реально використовувалися жінками, коли вони були позбавлені доступу до легального аборту й будуть використовуватись малозабезпеченими жінками які, навідміну від більш фінансово привілегійованих, не зможуть поїхати до країн, де аборти дозволені й зробити аборт. Життя жінки стане розмінною монетою за моральний спокій депутата, якому особисто аборт не загрожує.
Отже замість розводити демагогію про побудову морального (з точки зору даного депутата) суспільства, краще було б потурбуватися про вже народжених дітей (наприклад, зробити пандуси чимось звичайним, а не дивом дивним) а не розпоряджатися яйцеклітинами українок. А поки що чекайте на аналог «Czarny protest», коли польські жінки вийшли відстоювати право на аборт. Плакати вже напоготові, ми не будемо мовчати. Зустрінемось на жіночому про-чойс марші!
Авторка: Ксенія Чубук Ілюстрація: http://www.joannaneborsky.com/[getsocial app=”sharing_bar”]
