Gender gap  — міжнародна лінгвістична практика, спрямована на те, щоб люди всіх гендерів (не тільки чоловічого) були представлені в мові.

Дивитись по темі: Від символічної влади до справедливої мови

Мова — це про владу. Про це неодноразово зазначали в лінгвістичному та феміністичному середовищі. Це повноцінний інструмент формування певного дискурсу. Як це працює й чому тобі має бути не начхати, якщо тебе цікавить гендерна рівність, вже неодноразово розказувала мовознавиця Олена Синчак.

Якщо коротко, то гендер геп, та сама нижня рисочка, використовується та популяризується феміністками майже з тою самою метою, що й фемінітиви (жіночі форми означень родів діяльності, наприклад: студентка, металургиня, авторка, науковиця тощо) — для того, щоб зробити мову більш гендерно збалансованою, та підвищити видимість інших гендерів в мові, а значить і в суспільстві (адже мова є відображенням панівних настроїв в громадах).

«Це знущання над мовою»

На будь-якому філологічному факультеті вам розкажуть, що мова пластична. Характер філології описовий, а не наказовий, тому коли змінюється світ, то змінюється й спосіб, в який люди про нього говорять. Якби не безперервне «знущання над мовою», ми б наразі говорили суто архаїчними словами: не полювання, а вадацтво; не наречена, а облюбеница тощо. А слів «блог», «гештег» чи «селфі» взагалі б не мало тоді існувати.

«Феміністкам нема чим зайнятись, от і видумують»

Незважаючи на те, що практика використання гендерних гепів та зірочок максимально розповсюджена наразі в феміністському колі по всьому світу, почалося це все з німецького професора Стеффена Кітті Херманна, який використав нижнє підкреслення з сучасним значенням в своїй статті в далекому 2003 році.  Оце так-так, не феміністки це собі придумали в годину байдикування.

«Чому не можна просто використовувати чоловічу та жіночу форму?»

Можна, використовуйте. А ми будемо ставити гендерні гепи, або просто фемінітиви, як нам заманеться. Законом не заборонено 🙂 А якщо серйозно, гендер геп під собою має ще додатковий сенс, окрім того, щоб зазначити чоловічу та жіночу форми в одному слові. Якщо ви до цього стикалися з поняттями гендеру, то певно знаєте теорію, згідно якої їх не два, а необмежена кількість. Коли феміністки використовують гендер геп на письмі, вони мають на увазі, що в цьому нижньому підкресленні вміщається весь гендерний спектр. Тому коли ми пишемо «Шановні викладач_ки», то звертаємося не тільки до людей з чоловічим та жіночим гендером, але й до людей, які ідентифікують себе по-іншому.

Читати по темі: Квір-теорія в рамках повсякдення

Також є варіант, коли мова йде шляхом нейтралізації. Особисто мені також до вподоби варіант, коли не наголошується стать чи гендер людей. В розмові поки що легше уявити нейтральну форму слова, ніж робити паузу замість гендерного гепу між частинами одного слова. Але на жаль, не завжди є відповідна множинна форма, як то студентство. Як звертатися до змішаної групи людей, що проводять дослідження? А до тих, що працюють у службах таксі?

Існує чудовий приклад використання гендерно-нейтральної мови — книга «Гендер для медій» під редакцією О. Плахотнік та М. Маєрчик. Але писати, й тим більше використовувати гендерно нейтральну мову в побуті досить складно й потребує зусиль. Адже все життя ми користуємося найпростішими конструкціями, де маскулянітиви (чоловічі форми слів) є варіантом за замовчанням. До речі, нижнє підкреслення зручно використовувати в тих випадках, коли гендер людини, про яку йде мова, нам невідомий.

Кінцева мета феміністок в данному випадку — зробити мову гендерно збалансованою, інклюзивною. Тобто такою, де будуть представлені люди всіх гендерів і ніякі групи не будуть виключеними. Саме по собі використання фемінітивів чи нижніх підкреслень НЕ Є самоціллю. Але це черговий крок до формування суспільства, де одною з панівних цінностей є повага до інших.

Авторка: Юлія Адмірал