В мене завжди було довге волосся. Волосся, яке, за канонами краси в нашому суспільстві, вважається гарним – довге, шовковисте і рівне. Часто люди, навіть незнайомі, хвалили мої локони. А деякі з них навіть казали, що я гарна тільки через волосся. Я кивала, посміхалася й казала «дякую». Адже наче так нас вчать реагувати на компліменти?

Але насправді я мала таємницю. Я хотіла підстригтися. І навіть не підрізати волосся трішки: я хотіла зачіску, що називають «під хлопчика». Коли я розповідала про своє бажання, люди застерігали мене не робити цього: «Тобі не личитиме», «Чому ти хочеш це зробити? Ти ж така гарна!», «Нащо такій гарнюні різати волосся?».

Але, попри суспільну думку, минулого року я відрізала 38 сантиметрів волосся, подарувавши собі коротку зачіску своєї мрії. Це було одним з найкращих відчуттів у світі.

І я замислилась: фізично я могла підстригтися в будь-який момент, тож чому так довго не наважувалася? Правда полягала в тому, що я не відчувала себе вільною. Я почувала себе у в’язниці свого волосся. Утримувало від стрижки мене щось значно більше – суспільство.

Чого нас вчить суспільство (і медії) з приводу волосся?

Щодо будь-якого аспекту зовнішності жінки суспільство має дуже чітку й жорстоку систему ідеалів, яку нам видають з раннього дитинства. Звісно ж, бо дівчатка одразу мають завчити, що вони цінні перш за все через свою красу. Це стосується і волосся.

Жасмін, Аріель, Рапунцель, Приспана Красуня, Покахонтас. Що всі ці діснеївські принцеси мають спільного? Авжеж, довге, шовковисте, гарне волосся. Ми також знаємо, що всі дівчатка мають хотіти бути принцесами, а хлопчики – хотіти на них одружитися.

Змалечку нам всім закладають картинку того, як має виглядати жінка. І коли медії показують лише одну можливу форму краси, це обмежує наші думки й погляди на красу.

дівчина з коротким волоссям

Існують негативні асоціації з жінками, які не вписуються в патріархальні стандарти краси й коротко стрижуть волосся. Ці асоціації й були чинниками моєї нерішучості.

1. Я не подобатимусь чоловікам, бо виглядатиму як хлопець

Як гетеросексуальна жінка, я боялася що чоловіки не вважатимуть мене привабливою з коротким волоссям.

Кожна жінка, яку, як я знала, чоловіки вважають «сексі», має довге волосся: Кім Кардаш’ян, Бейонсе, будь-яка з моделей Вікторія Сікрет. Якщо я не близька до цього ідеалу, ніколи не подобатимусь хлопцям. А може моє коротке волосся навіть змусить думати про мене як про хлопця!

Але все ж я не хлопець. Я – жінка. І чоловік, який би судив про мій гендер за довжиною волосся, не вартий мого часу. Гендер – це соціальний конструкт. І він складний. Я не хочу бути з кимось, хто спрощує його до довжини волосся. Окрім того, це моє діло, як виражати свій гендер.

Лише подумайте: Джоні Депп в «Піратах Карибського моря» зображений до біса привабливим. Багато рокерів мають довге волосся. І чомусь жіночними їх через це не вважають. Тож якщо чоловіки з довгим волоссям можуть бути гарними, то і я можу бути гарною з коротким.

2. Люди подумають, що я лесбійка

Я знала, що одним з «поганих» наслідків короткої зачіски може бути сприйняття мене як лесбійки. Але правда в тому, що це НЕ є чимось поганим.

Лесбійок сприймають в нашому суспільстві негативно тільки тому, що це робить виклик гегемонії маскулінності. Ідея того, що жінка може бути щасливою з іншою жінкою, є небезпечною для патріархату: як це жінкою не володітиме чоловік?

Тож чому сприймати це як щось образливе?

Крім того, сексуальність, як і гендер, – велика і складна категорія. Тому якщо хтось  має таке невігластво, щоб зводити її до довжини волосся, то вони також не варті мого часу.

3. Жінки з коротким волоссям божевільні

Коли я проміняла свої довгі локони на коротку зачіску, люди називали мене божевільною за те, що обрізала «таке гарне волосся», і питали, що таке сталося в моєму житті, що змусило мене піти на цю «божевільну річ».

Щоб побачити цю лють, достатньо лише глянути на те, що кажуть в медіях: коли Майлі Сайрус вирішила обрізати волосся, її засуджували так само. Емма Вотсон, Енн Гетевей, Ванесса Хадженс, Ріанна, Бейонсе теж були названі «божевільними», чи їхнє волосся описували як «божевільно коротке».

Насправді ми приголомшливі!

Тому що в світі, де жінки постійно перебувають під тиском настановпро їхній вигляд та поведінку, робити будь-що для себе, а не когось іншого (особливо не для задоволення чоловічого ока), є радикальною дією. Це досі сприймається як революційний акт.

Приклад зірок, які стригли своє волосся, допоміг мені відчути себе комфортніше з приводу сміливого вчинку, який я хотіла зробити так довго. І коли я відрізала його, це було вивільненням. З моїх плечей упав тягар – і образно, і буквально. Усвідомлення того, що моє тіло є насправді моїм і я можу робити з ним все, що захочу, дарувало відчуття безмежної свободи. Я нарешті змогла зрозуміти, що є гарним для мене самої, а не в сприйнятті інших. Я вийшла за рамки того, що суспільство визначає жіночою красою, і знайшла власне визначення красивого.


Насамкінець, це було моє волосся.

Воно б відросло, якщо б мені не сподобалась зачіска. І, незважаючи на те, що цей процес може бути довгим і нудним (а для мене він таким і був!), можна сподіватися, що цей досвід тебе навчить дечого стосовно твого «я». Може, я втратила 38 сантиметрів волосся, але здобула чесну любов до себе, про існування якої я не здогадувалась.

Оригінал: everydayfeminism.com/2013/10/short-hair-a-love-story
Переклала: Тетяна Міцюкова
Ілюстрації: hyskoa-mourououu.tumblr.com
[getsocial app=”sharing_bar”]


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.