Розлади харчової поведінки — анорексія, булімія та компульсивне переїдання — не просто тимчасові порушення режиму харчування. Часто вони супроводжуються іншими, не менш серйозними психологічними проблемами та можуть бути вирішеними лише з допомогою фахівців.

1. Розуміння проблеми розвивається

Як показують дослідження, наше розуміння розладів харчової поведінки поступово  змінюється. Остання версія Діагностичного і статистичного посібника з психічних розладів, під назвою  DSM-5, віднедавна подає такі визначення:

Компульсивне переїдання: вживання набагато більшої кількості їжі, ніж передбачалось, у продовж короткого часу, було відокремлене у власну категорію після того, як стало зрозумілим, наскільки воно поширене. Як зрозуміти, що йдеться саме про розлад харчової поведінки, а не про звичайне переїдання? При компульсивному переїданні ви відчуваєте втрату контролю, а реакцією на їжу є почуття провини, відрази, сорому або зніяковілості і ви переїдаєте щонайменше раз на тиждень упродовж трьох місяців, часто в таємниці.

Анорексія: Раніше цю хворобу визначали виключно як свідому відмову від їжі. Натомість нове визначення визнає, що патологічний страх погладшати в поєднанні зі спотвореним образом тіла призводить до радикальних спроб худнути будь-якою ціною, зокрема за допомогою обмеження калорій та надмірних фізичних навантажень.

Булімія: Коли переїдання суспроводжуються спробами уникнути збільшення ваги шляхом викликання блювоти або використання проносних засобів, цей стан визначають як нервову булімію. Раніше медики квалфікували як булімію щонайменше два випадки переїдання та позбавлення вжитої їжі на тиждень, однак нове визначення скорочує їх кількість до одного на тиждень.

2. Харчові розлади – не вибір способу життя

Збоку деякі розлади харчової поведінки можуть виглядати як марнославство, що вийшло з-під контролю. Але це явище складніше, ніж бажання наслідувати супермоделей. Як відомо, важливу роль відіграє поєднання генетичних, психологічних, біологічних, поведінкових і соціальних факторів.

Так нещодавні дослідження показують, що, наприклад, генетичні зміни можуть привести до переїдання у підлітковому віці; у пацієнтів з анорексією відрізняється активність мозку; а в людей з типом фігури «яблуко» більша сприйнятливість до переїдання та схильність до імпульсивного вибору їжі.

Олії до цього вогню підливає емоційний фактор: культура, що базується на постійному порівнянні, стрімко поширює незадоволеність своїм тілом. (Читати: 7 фраз з прихованим фет-шеймінгом, яким місце на смітнику)

3. Харчові розлади часто супроводжуються іншими проблемами

За наявності розладу харчової поведінки, шанси супутніх психологічних проблем підскакують до небес. Йдеться насмперед про схильність до розладів настрою, як от депресія або біполярний розлад. Також зростає ризик обсесивно-компульсивного розладу, стверджують дослідни_ці. Крім того, у пацієнт_ок з розладами харчової поведінки в чотири рази частіше трапляються зловживання алкоголем і наркотиками.

Ці статистичні дані викликають тривогу, адже кожен фактор підсилює інший. Саме тому вирішальне значення має лікування, яке фокусується на людині в цілому, а не лише на розладі харчової поведінки, від якого вона потерпає.

4. Вони вбивають

Якщо ти коли-небудь сумнівалась у тому, що розлади харчової поведінки – це серйозно, подумай про це: з усіх психічних розладів анорексія має найвищий показник смертності. Деякі люди, які борються з анорексією, помирають від виснаження; інші накладають на себе руки. Анорексія також може викликати пошкодження мозку, відмову роботи органів та пошкодження кісток. І це лише деякі з можливих її наслідків.

У випадку булімії переїдання та примусове очищення від поглинутої їжі, які зазвичай супроводжують її, ведуть до порушення електролітного балансу, що може спричинити серцевий напад, інсульт чи, зрештою, смерть. Крім того, шлункова кислота руйнує зубну емаль.

Компульсивне переїдання часто призводить до ожиріння, яке пов’язане з цілою низкою проблем зі здоров’ям, у тому числі серцево-судинних захворювань і раку.

Загалом є багато причин турбуватись через розлади харчової поведінки, і в жодному разі не варто ігнорувати їх чи ставитись до них як до чогось несерйозного.

5. Відновлення після харчових розладів – можливе

Боротьба з харчовими розладами або спроби допомогти комусь, хто страждає від них, може залишати почуття безнадії, втрати контролю і страху. Однак нині існують різноманітні засоби для їх лікування, а можливість повного відновлення цілком реальна. Зокрема існують медикаменти, покликані стабілізувати настрій або спрямовані на вирішення супутніх проблем, а також – психотерапія, яка може допомогти пацієнт_кам усвідомити та  змінити викривлені установки.

Незалежно від типу, найкраще лікування має опиратись на унікальний досвід кожної людини, що потерпає від розладу харчової поведінки.

У Львові отримати безкоштовну консультацію щодо харчових розладів можна у Медико-соціальному центрі «Діалог».

Оригінал: https://goo.gl/hfhzPw
Переклала: Марта Пересада
Ілюстрації: https://dribbble.com/zwartekoffie
[getsocial app=”sharing_bar”]


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.