15-17 грудня Феміністична майстерня вже вдруге провела Школу фем-активізму. Одна з учасниць, Олена Дем’янюк, розповідає, як це було.


15-17 грудня Феміністична майстерня вже вдруге провела Школу фем-активізму, однією з учасниць якої стала я.

Організаторки мали на меті зібрати команду однодумиць, аби об’єднати їх для спільної подальшої діяльності. Школа була побудована на принципах неформальної освіти і містила багато вправ на обмін знаннями та досвідом.

Заняття Школи проводили активістки Фем-майстерні, а також вони долучались до інших сесій як учасниці. Серед лекторок-модераторок були й ті активістки, які самі були учасницями минулої Школи в лютому 2017 р.

У перший день Школи учасниці знайомилися між собою та говорили про те, що для кожної з нас означає “бути жінкою” і “бути феміністкою”. Дівчата поділились особистими історіями і символічно викинули пережитий негативний досвід в сміттєвий кошик.

Другий день почався з лекції і обговорення про методи фемінізму. Потім ми розглянули надихаючі приклади фем-активізму сучасниць, а також поділилися особистими історіями, малюючи ментальні карти “Я + фемінізм”. Спілкування було теплим, цікавим і відвертим. На завершення ми спробували розібратися, як боротися з такою великою проблемою, як слатшеймінг. Для цього користувались методикою логіко-структурного аналізу та всі разом виводили причини і наслідки цього явища.

Заключний день Школи вийшов дуже продуктивним. Нам розповіли про найяскравіші приклади жіночого арт-активізму як форми протесту. Наступною була тема бодіпозитиву — пригадували з власного досвіду, з якими проблемами стикаються жінки, та разом думали над шляхами їх вирішення. Логічним завершенням “експрес-курсу” фем-активізму стало планування колективних дій і подальшої співпраці.

Хочу додати, що особисто мені було дуже цікаво дізнатися більше про діяльність самої “Феміністичної майстерні”, тож хочу подякувати організаторкам за чудову дружню атмосферу, позитивні емоції і багато натхнення.

Авторка: Олена Дем'янюк