Дуже приємно бути ідейною, кришталево чистою, з непохитними моральними принципами, з незламними політичними поглядами та набором аргументів, якими в будь-якій ситуації можеш захистити свою позицію.

Реальність така, що ігнорування інтересів потенційних союзни_ць через необхідність “зради” деяких (!) своїх ідеалів закінчується повною бездіяльністю. Стоячи на вершині гори своїх моральних підвалин і цінностей, ти зі зневагою, жалістю і гординею дивишся, як світ внизу горить. Вітер, що майорить підлоги твого білого пальто, лише допомагає полум’ю розгорітися. І тут тебе накриває фрустрація, вигоряння, апатія та інші страшні слова, що грізно нависають над будь-якими актівіст_камі.

Так про що це я? Для досягнення кінцевої мети (якщо ця мета, звісно, досить амбітна), доводиться ламати себе. Й іноді це єдина робоча тактика. І якщо ви теж несамовито себе катуєте в таких ситуаціях, або й того гірше, зовсім відмовляєтеся від боротьби, я від щирого серця раджу «Тридцять років у Бундестазі».

У Львові безкоштовно взяти почитати можна в офісі Феміністічної Майстерні (пл. Ринок, 42). Книга російською. Щоб відвідати наш офіс просто напишіть нам у Фейсбуці чи Вконтакті для узгодження часу вашого візиту.

— Юлія Адмірал

[getsocial app=”sharing_bar”]


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.