Феміністки — злі створіння, яким не щастить у коханні. Вони не розуміють сенсу відносин між чоловіком і жінкою, не приваблюють чоловіків і, що найгірше, не намагаються їм сподобатися. Що є епізодом з фантастичного роману? Закоханість “справжнього чоловіка” у феміністку. Якщо вони десь зустрінуться, цей славетний чоловік не виявить зацікавленості, бо: феміністка буде чи страшною, чи зарозумілою, чи дурною, або ж усе разом. Інакше неможливо пояснити, чому вона обрала шлях, що суперечить уявленню суспільства про відносини між статями. Тому переконання “феміністка завжди зла і незадоволена життям” давно перетворилося на липучу аксіому, якою не уникнути жодній неофітці жіночого руху.

Варто десь згадати, що ти феміністка і до тебе полетять запитання. Може вони не вразять невіглаством і не викличуть бурхливу реакцію, але 90% цих запитань матимуть передбачуваний підтекст (повернемося до пункту “феміністка страшна та ін.”) Станеться так і в тому випадку, коли ти маєш зовнішність ніби з обкладинки модного журналу або досягла неабияких успіхів у праці. Все одно в тебе знайдуть ваду, бо від гарного життя “такою” жінкою не стають. Коли позаду негативний досвід, то ти сама винна: з жіночними особами чоловіки поводять себе як джентльмени.

Через це досвідчені феміністки готуються до дурних запитань заздалегідь, щоб відчувати себе впевнено в будь-якій ситуації. Інколи терпець вривається  у найбільш стійких жінок. Починаються суперечки з нав’язливими особами, що прагнуть “допомогти”, або кажуть широкому загалу “ви помиляєтесь, пані та панове”. Ще можна ігнорувати суспільну думку, створивши навколо себе кокон для захисту: нумо, спробуйте мене дістати, не вийде! Яка б не була реакція на дрібні провокації, це аж ніяк не доводить тезу “усі феміністки злі, позбавлені щастя через свою дурість”. Мільйони патріархальних жінок нещасні через свою долю, відчувають злість і сум. Та поки вони приховують ці почуття, аби догодити чоловікам, то суспільство спокійне: усе гаразд. Але варто жінці прямо сказати про те, що їй не подобається або спробувати віднайти хоча б дрібненький компроміс, то в очах оточення вона відразу стає злою та істеричною особистістю. Тобто жінкою, яка зруйнувала зручний патерн, де існують щасливі жінки, задоволені нашою дійсністю.

Проблема сприйняття феміністок в нашому суспільстві очевидна: вони відверто говорять про свої почуття і вимагають чесної гри. Їм не цікаві боязкі маніпуляції, які використовують інші жінки, щоб змінити чоловіка. Це дратує багатьох людей, і навіть проста ввічлива фраза здається образливо. Звідти й походять зубожілі фрази “в тебе не було нормального чоловіка”, “подорослішаєш – зрозумієш”, “ти не поважаєш чоловіків”, “схаменися, бо потім пошкодуєш”. Людям звично демонізувати феміністок, приписувати їм мізогінні штампи про злість, істерики, галасливість і відсутність особистого життя. Насправді усе це сучасна міфологія, бо легше уявити феміністку Медузою Горгоною, ніж зрозуміти в чому сутність жіночого руху. Якщо комусь зустрінеться феміністка в поганому настрої, то хіба це злочин? Хіба всі мають жінки бути добрими і лагідними, щоб довести своє право на існування в суспільстві? Звичайно, ні. Чим більше людей це зрозуміє, тим краще.

Авторка: Катерина Холод
Ілюстрація: Cristóbal Schmal