Перший сексуальний досвід буває дуже різним. Однак міфи, які оточують цю тему, повторюються упродовж десятиліть. Спробуємо зруйнувати принаймні кілька з них у цій статті.

Міф №1: Під час першого сексу ти втрачаєш «невинність»

«Невинність» – це соціальний конструкт, збудований на думці ніби то секс – це щось гріховне чи щось, що робить тебе «винною». Особливо гостро ставилось питання жіночої цноти, мовляв для жінок це явище визначене анатомією, адже  існує так звана «дівоча пліва», яка обов’язково має бути розірвана під час першого сексу. Річ у тім, що на практиці все не завжди працює так. Дівоча пліва – не закрита мембрана, а оболонка з отвором (який дозволяє користуватись тампонами або проходити огляд у гінеколога ще до першого сексу), яка під час сексу зазвичай не рветься, а лише розтягується. Крім того, вона може бути пошкоджена ще в дитячому віці, а деякі жінки взагалі народжуються без неї. Ідея про перший секс, як про акт, за яким наступають незворотні фізичні зміни, щонайменше перебільшена. (Читати: Секрет подвійної «V»)

Та навіть якщо не прив’язуватись до анатомії – саме позиціонування «невинності» як певної дівочої цінності чи певного особливого статусу, який ти втрачаєш, створює відчуття невпевненості у тому, що ти вільна самостійно приймати рішення щодо свого тіла. І справді, думка про те, що жінка стає «винною» чи «забрудненою» після сексу, пов’язана із ставленням до жіночого тіла, як до об’єкту, у якого відсутні власні бажання. Однак для дівчат секс – так само, як і для хлопців – не привід для сорому чи провини. Під час першого сексу ти нічого не втрачаєш, а натомість набуваєш досвід та розуміння свого тіла і своїх потреб.

Міф №2: Біль і кров

Міф родом з того самого часу, що й застарілі уявлення про «втрату цноти», коли кров вважалась неодмінним атрибутом першого сексуального досвіду у жінок. Однак в останніх опитуваннях 62% жінок зізнавались, що у них не було крові під час першого сексу.

Однією з причин болю та крові, окрім анатомічних особливостей (які теж відіграють велику роль!), може стати те, що чимало пар надто поспішають зайнятись проникаючим сексом. За умови недостатнього збудження навіть у зрілому віці секс для жінок може бути неприємним. Аби цього уникнути, варто не поспішати, дбати про психологічний комфорт та самостійно контролювати глибину проникнення, не покладаючись на партнера. Крім того, аби зменшити ризик больових відчуттів лікарі радять використовувати лубриканти на водній основі.

Міф №3: Ти можеш не дбати про контрацептиви

Секс – це спільна відповідальність, і всі його учасни_ці мають бути зацікавлені у збереженні власного здоров’я та здоров’я партнера або партнерки. Відповідно ти теж маєш дбати про наявність презервативів чи інших засобів контрацепції. Навіть якщо ти знаєш, що партнеру не байдуже питання «захисту» від небажаної вагітності та захворювань, що передаються статевим шляхом – він може банально забути презервативи або пошкодити їх, носячи в кишені.

Краще заздалегідь подбати про план «Б». Однак не забувай, що презервативи та інші контрацептивні засоби є ефективними лише за умов правильного використання.

Міф №4: Згода зрозуміла сама по собі

На екранах ми часто бачимо еротичні сцени, в яких поцілунок переходить у секс, без питань про згоду. Натомість у реальному житті поцілунки не означають автоматичної згоди на секс. Перш ніж переходити до більш активних дій, важливо впевнитись чи партнер_ка хоче того самого, що й ти. Крім того, згода може бути відкликана у будь-який момент – незалежно від причин, ти маєш право все припинити. (Читати: Незручне «Ні»: як відмовляти без почуття провини)

Також важливо те, що секс може включати в себе різні практики  – і це нормально, коли ти погоджуєшся на одні речі, але не плануєш робити інші.

Міф №5: Секс має бути «як в кіно»

Дуже часто першим зображенням сексу, який ми спостерігаємо, стають еротичні сцени у кінофільмах, де кожен погляд чи рух актор_ок спланований наперед та нерідко знятий з десятої спроби. Спостерігаючи ідеалізовані та часто віддалені від реальності образи на екранах, ми іноді намагаємось перенести цей «ідеал» у наше ліжко. Але в житті секс – це не красива картинка, а взаємодія між реальними людьми, з усіма їхніми особливостями. До прикладу, не кожен секс приносить оргазм – і це не означає, що він був невдалим. Також є ризик дрібних незручностей, що можуть вести до проблем – як от пошкоджений презерватив.

Крім того, у реальному житті кожне людське тіло має свої особливості, які не завжди повторюють кінематографічний ідеал. І через це не варто комплексувати, а навпаки – слід  цінувати власну унікальність.

Міф №6: Необхідно займатись сексом, аби бути успішною

Чимало людей розглядають секс як атрибут дорослого життя, або ж як ознаку успішності та привабливості. Ті самі люди часто розчаровуються, зрозумівши, що після першого сексу в їхньому життя нічого не змінилось.

Крім того, існують асексуальні люди, які не практикують сексуальних відносин. Чи стає їхнє життя від того менш повноцінним? Аж ніяк.

Та головна проблема цього міфу в іншому – розглядаючи секс як необхідний елемент свого іміджу чи позитивного сприйняття себе, легко опинитись у токсичних стосунках, вирватись із яких набагато важче, ніж потрапити у них.

Секс не робить тебе «дорослою» чи «більш успішною» – це важливий досвід, але він не визначає тебе як людину. Не залежно від думки інших, орієнтуйся на свої бажання і потреби.

Міф №7 «Перший секс» стосується лише гетеросексуальних партнер_ок

Часто коли говорять про «перший раз» або «втрату цноти», мають на увазі лише вагінальний секс між чоловіком та жінкою. А як щодо геїв, лесбійок, бісексуальних людей, треансгендерів чи людей з небінарною гендерною ідентичністю та їхнього досвіду? Чи ті сексуальні практики, які вони переживають разом, не відносяться до сексу? Авжеж, відносяться. Чи бувають вони вперше? Очевидно, що так.

Поради лишаються тими самими – не поспішати, дбати про взаємний психологічний комфорт, поважати одн_а одн_у та використовувати презервативи.

Будь-який новий досвід може викликати чимало переживань та емоцій. Та слід завжди пам’ятати, що твоє сексуальне життя – це питання твого бажання, потреб, психологічної готовності та особистих кордонів.

Авторка: Марта Пересада
Ілюстрації: http://www.karolinschnoor.co.uk/
[getsocial app=”sharing_bar”]